Рішення № 28945649, 28.01.2013, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0101/2503/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року м. Алушта

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шустової І.П., при секретарі Безнос А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Лучистівської сільської ради м. Алушти Автономної республіки Крим, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, -Споживчий кооператив житлово-рекреаційного призначення «Дельфін», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, про визнання права власності на елінги, визнання незаконним рішення виконавчого комітету сільради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на елінги, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на елінги та зобов'язання зареєструвати право власності на елінги за позивачем,

встановив:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 1980 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. У червні 2011 року вона дізналася, що їхній шлюб розірвано, про що 15.09.2010 року зроблений актовий запис, і позивач не знала майже рік. За цей час ОСОБА_2 відчужив сумісно нажиті майнові права на елінги АДРЕСА_1, за адресою: АДРЕСА_2, з метою приховати це майно від розділу спільного майна подружжя. У лютому 2012 року від працівника СК «Дельфін»стало відомо, що право власності на елінги АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3, який є двоюрідним братом ОСОБА_2. 09.09.2011 року Виконкомом Лучистівської сільської ради було прийнято рішення про оформлення права власності на приміщення АДРЕСА_1 Проте саме позивачу та її колишньому чоловіку належали майнові права на спірні елінги. 16.04.2004 року на її ім`я були здійснені членські та вступні внески, проте ОСОБА_2 переписав на себе майнові права на це майно, не попередивши її, а потім переписав майнові права на брата, щоб приховати майно від розділу. Позивач знає, що ще влітку 2011 року спірні елінги рахувалися за ОСОБА_2, оскільки відпочивала у кооперативі «Дельфін». Вважає, що рішенням Лучистівської сільської ради елінги незаконно перейшли у власність ОСОБА_3 та ним на підставі цього рішення незаконно отримане свідоцтво про право власності на них, оскільки співвласником цього майна є позивач, її згоди на відчуження не отримувалося. Просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому Лучистівської сільської ради від 09.09.2011 року № 83 в частині передачі у власність приміщень АДРЕСА_1»ОСОБА_3; визнати незаконним та скасувати Свідоцтво на право власності на ці приміщення, видане на ім`я ОСОБА_3; зобов'язати КРП «СМ БРТІ»скасувати реєстрацію права власності на ці приміщення; визнати спірні приміщення об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, пояснила при цьому, що у 2004 році вона з чоловіком внесла гроші (від її імені) на будівництво 4 блоку. Згодом її чоловік переписав права на це майно на себе та самостійно розірвав шлюб, про що вона дізналася тільки через рік. Майнові права ОСОБА_2 передав двоюрідному брату ОСОБА_3, проте сплачував послуги БРТІ при оформленні права власності на ОСОБА_3 саме ОСОБА_2. Сам ОСОБА_3 зробив перші вступні внески до кооперативу лише у травні-червні 2011 року, а тому він не міг бути членом кооперативу з 2007 року. Фактичні шлюбні відносини між нею та ОСОБА_2 закінчилися у червні 2011 року. Крім того, на питання відповідача, позивач пояснила, що з 2002 року вона проживає разом з дочкою, а ОСОБА_2 живе зі своєю новою дружиною та її дитиною в їхньому будинку. Сама вона не є членом кооперативу, проте, коли робилися внески, вони були однією сім`єю.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, надавши пояснення відповідно до викладеного у позові, крім того, пояснив, що спірні об'єкти були недобудованими і на тому етапі реєстрація права власності на них не вимагалася. За ці приміщення вносив плату саме ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, що убачається з квитанцій, які є в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив при цьому, що він залишив своїй колишній сім`ї елінг площею 220 кв.м., який вони здають в оренду, інший елінг він оформив на свою тещу. Він особисто сплачував внески на початку будівництва, повністю фінансував його. Спірні елінги розташовані у проблемному зсувонебезпечному місці. Виникла необхідність у зміцненні фундаменту, що потягло значне подорожання будівництва об`єкту. Закінчував будівництво його брат ОСОБА_3, до цього посилював масив будівлі. У 2009 -2010 роках він вже не платив членські внески, в результаті чого виникла заборгованість, яку ОСОБА_3 погасив одним платежем. Він запропонував ОСОБА_3 фінансувати будівництво елінгів АДРЕСА_1 той погодився.

У своїх запереченнях до позову зазначив, що рішення суду про розірвання їхнього з позивачем шлюбу було ухвалено ще у 1992 році, свідоцтво про розірвання шлюбу отримано 15.09.2010 року. З 2002 року позивач зареєструвалася за іншою адресою, а з 2007 року вони стали окремо проживати, з-за складних відносин позивача з ним та з його хворою матір`ю. Фактичні шлюбні відносини припинилися влітку 2006 року. ОСОБА_1 ніколи не була членом кооперативу, ніколи особистих грошей не вносила. Елінги АДРЕСА_1»були повністю побудовані на кошти ОСОБА_3, який також є членом кооперативу, він вніс необхідні пайові внески та законно отримав свідоцтво про право власності на спірне майно.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, пояснив при цьому, що з 2003-2004 року ОСОБА_2 будував та здавав в експлуатацію елінги. Коли в того виникали фінансові труднощі, він позичав йому гроші. Він фінансував будівництво АДРЕСА_1. Будівництво велося господарським способом, розрахунки проводилися готівкою, лише на суму 25 000 грн. є розписка. Він працював за кордоном, передавав готівку людині, яка займалася будівництвом, поїздом. Він же сплатив заборгованість, яка існувала перед кооперативом. У 2007 році він написав заяву про вступ до членів кооперативу. До цього судового процесу не зустрічався з позивачем біля 10 років, так само як і не бачив її у кооперативі «Дельфін». На даний час у спірних елінгах відсутні оздоблювальні роботи.

З заперечень до позовної заяви убачається, що після завершення будівництва у 2011 році ним відповідно до чинного законодавства було оформлено право власності, тому вважає позов безпідставним та не підлягаючим задоволенню.

Представник відповідачів ОСОБА_6 заперечувала проти позову, пояснила при цьому, що майнові права є речовими правами, а речові права на нерухомі речі, обмеження, виникнення, перехід та припинення їх підлягає державній реєстрації. Рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що приміщення АДРЕСА_1 є об'єктами права приватної власності ОСОБА_3, який є їх законним власником. Вважає цю обставину такою, що не підлягає доказуванню.

Відповідач -представник Лучистівської сільської ради -просив розглядати справу за його відсутності на підставі діючого законодавства (Т. 1 а.с. 111, т. 2 а.с. 7)

Від відповідача -КРП «СМ БРТІ»до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності їх представника за документами, що є в матеріалах справи (Т. 1 а.с. 92, Т. 2 а.с. 17, 35)

Від третьої особи -Споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Дельфін»до суду надходили заяви про розгляд справи за відсутності їхнього представника (Т.1 а.с. 208, Т. 2 а.с. 40)

Третя особа -Інспекція ДАБК в м. Алушта АР Крим про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та в строк, причини неявки представника суду невідомі.

Суд, вислухавши позивача та представника позивача, відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно зі ст. 10 ЦПК України покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, якій було розірвано за Рішенням Києво-Святошинського районного народного суду від 07.07.1992 року, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів був зроблений актовий запис № 433 15.09.2010 року (Т. а.с. 7)

Позивач посилається на те, що з 1998 року ОСОБА_2 був членом СК «Дельфін», ними в період шлюбу створювалося майно, а тому всі майнові права на побудоване їхньою сім`єю майно повинно бути визнано спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, елінги АДРЕСА_1

Проте з таким суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України.

Згідно з пунктом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Суду не доведено, що в будь-кого з подружжя ОСОБА_2 виникло право власності на спірне майно (зареєстроване це право за будь-ким з подружжя не було).

Це ж убачається з ухвали Апеляційного суду Київської області від 03.12.2012 року (Т. 2 а.с. 64-78), що у силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

Відповідачами, на думку суду, навпаки доведена правомірність набуття права власності на спірні елінги ОСОБА_3.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3, з 25.02.2007 року є членом СК «Дельфін», що убачається з відповіді на запит суду (Т. 1 а.с. 182). Ним сплачувалися вступні та членські внески, а також поточні витрати, пов'язані з прибиранням, утриманням нерухомого майна, а також комунальні платежі, про що свідчать копії квитанцій та членської книжки (Т. 1 а.с. 129-137). Фінансування будівництва елінгів АДРЕСА_1»останні три роки проводилося ОСОБА_3, що підтверджується прибутково-касовим ордером (Т. 1 а.с. 183), більше, ніж три роки такі документи не зберігаються, що убачається з відповіді на запит суду (Т. 1 а.с. 184)

Як стверджує відповідач ОСОБА_3, він передавав гроші ОСОБА_2 для того, щоб той подовжував його будівництво. Розрахунки з підрядчиками проводив готівкою, вів будівництво господарським способом за свій рахунок.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила, що у 2005 році почалося будівництво 4 блоку кооперативу. ОСОБА_2 був присутнім на жеребкуванні. Після того, як склалася зсувонебезпечна ситуація, будівництво значно подорожчало.

У суду немає підстав не довіряти твердженням відповідачів про те, що після подорожання, будівництво подовжував ОСОБА_3.

Пояснення свідка ОСОБА_8 суд не приймає як належний доказ, оскільки він до суду не з`явився, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань попереджений не був.

КРП «СМ БРТІ»був зроблений висновок про оформлення права власності на спірні приміщення (Т. 1 а.с. 96, 102), на підставі яких Лучистівською сільською радою м. Алушти були прийняті рішення про оформлення права власності на них за ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 97, 103) та право власності 15.12.2011 року зареєстровано в органах БРТІ (Т. 1 а.с. 98-99, 104-105).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність набуття права власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_3 в передбаченому законом порядку та відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 190 ЦК України, ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Лучистівської сільської ради м. Алушти Автономної республіки Крим, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, -Споживчий кооператив житлово-рекреаційного призначення «Дельфін», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, про визнання права власності на елінги, визнання незаконним рішення виконавчого комітету сільради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на елінги, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на елінги та зобов'язання зареєструвати право власності на елінги за позивачем, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ч. 1 ст. 294 ЦПК України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П.Шустова