Ухвала суду № 28943994, 05.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р.

справа № 5/243/07-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 19 березня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідея, технологія, реалізація. Інвентор»до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, треті особи: Дніпровська регіональна митниця, Приватне підприємство «Регіональна оптово-торгівельна база», Приватне підприємство Фірма «Корпорація Магнетік», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Брокер-Плюс», за участю прокуратури Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2007 року ТОВ «Ідея, технологія, реалізація. Інвентор»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052301/0 від 27.07.2007 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19 березня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що працівниками ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ідея, технологія, реалізація. Інвентор" з питання правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період: жовтень - листопад 2004 року

Перевіркою встановлено, порушення вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6, п.п. 7.7.1, 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 5 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, із змінами та доповненнями, п.п. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, із змінами та доповненнями, ТОВ "Інвентор" занижено податок на додану вартість за листопад 2004 на суму 106 293, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1479/23-01/13611410 від 18.07.2007 року.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2007 року №0000052301/0, в якому було визначено суму податкового зобов'язання 106 293, 00 грн. податку на додану вартість та 53 146, 50 грн. штрафних санкцій.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечувалось, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідея, технологія, реалізація Інвентор" (комітент) та Приватним підприємством "Регіональна оптова-торгова база" (комісіонер), було укладено договір комісії № 2/27-к від 27.08.2004, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе обов'язки здійснювати продаж товару, який належить комітенту по зовнішньоекономічній діяльності на підставах договору за винагороду.

Згідно додатку № 1 від 27.08.2004 року до договору комісії № 2/27-к від 27.08.2004 року та специфікації № 1 ПП "Регіональна оптово-торгова база" продає товар, який належить позивачу нерезиденту за ціною не нижче вказаної у специфікації.

Відповідно до вантажно-митної декларації № 110020000/4/001579 від 13.10.2004 року позивачем відвантажено опору кислостійкої травильної ванни виготовлену методом лиття з легованої корозійностійкі нержавіючої сталі аустенітного класу, яка встановлюється в ванну для розміщені обробляючих виробів у кількості 23 шт. на загальну фактурну вартість 530 975, 36 грн. Одержувач (імпортер) - фірма «АRКА GROUP LLC».

Вивезення товару за межі митної території України відбулося 13.11.2004 року, що засвідчено підписом відповідальної особи і гербовою печаткою митного органу.

На виконання договору комісії від 27.08.2004 року № 2/27-к та згідно звіту ПП "Регіональна оптова-торгова база" перерахувало грошові кошти у сумі - 530 865, 30 грн. на рахунок позивача, про що свідчать платіжні доручення № 3 від 23.12.2004 та № 4 від 24.12.2004 року.

При винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач по справі виходив з того, що вищезазначена вантажно-митна декларація не може бути підставою для підтвердження експорту товару за кордон, оскільки фірма «АRКА GROUP LLC»вважається недіючою з 15.07.2010 року. Проте апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі доводи відповідача є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2, "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація (ВМД) - письмова ззява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та фнших платежів.

Пунктом 3 Положення встановлено, що ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

Згідно з п. 5 Положення (в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин) достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

Відповідно до п. 6.2 Закону України "Про податок на додану вартість" при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Як вбачається зі змісту наведеної норми закону, однією з обов'язкових умов застосування нульової ставки до операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт, є вивезення платником, що виконував такі роботи, вказаного рухомого майна за межі митної території України або одержувачем-нерезидентом, що засвідчується належно оформленою митною вантажною декларацією.

Судом досліджено копію ВМД, відповідно до якої товар вибув за межі митної території України, у ВМД по експортованих товарах, на підставі яких позивачем застосовано "0" ставку ПДВ та проставлено запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі території України в повному обсязі".

Доводи апелянта суд вража необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено факт не існування фірми «АRКА GROUP LLC»в період виконання договору комісії від 27.08.2004 року № 2/27-к та видачі вантажно-митної декларації № 110020000/4/001579 від 13.10.2004 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 19 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов