Рішення № 28943572, 29.01.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року справа № 919/20/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства

«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

(01001, м. Київ, вул. Хмельницього, 6, ідентифікаційний код 20077720)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»

(99046, м. Севастополь, проспект Перемоги, 39, кВ. 3, ідентифікаційний код 32294088)

про стягнення 10947,38 грн.

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Позивач (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.2012;

Відповідач (ТОВ "СГС Плюс") - Серебреннікова К.В., довіреність № 3 від 14.01.2013.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» про стягнення 10947,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов Договору №14/2303/11 від 30.09.2011 про купівлю-продаж природного газу в частині своєчасної та належної оплати отриманого газу.

Ухвалою від 04.01.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судовому засіданні 29.01.2013 представник позивача виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, з підстав, зазначених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2013 визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши про це у письмовій заяві (29.01.2013 №233).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» (покупець) був укладений договір №14/2303/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір, арк.с. 10-15), за змістом якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти газ та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб, покупець є кінцевим споживачем.

Відповідно до п.2.1, 2.1.1 Договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 36795 тис.куб.м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

За змістом п.п 3.1.2, 3.1.3 Договору покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим продавцем з моменту надання в електронному вигляді газотранспортним підприємством планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. Корегування планових обсягів газу оформлюється покупцем у вигляді заявки.

Згідно з п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві в відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-ги числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4).

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість газу, яка подається покупцеві визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3023,50 грн, крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20 %, всього з ПДВ- 3700,76 грн.

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного агу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн.

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3368,97 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4042,76 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається з сум вартості місячних поставок газу.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).

У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості за договором (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно з п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором (п. 7.2).

Згідно з п. 11.1 Договору, він набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011 (арк.с. 16) до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 №14/2303/11 сторони узгодили з 01.10.2011 викласти п. 5.2 статті 5 Договору у такій редакції: «Ціна газу за 1000 куб.м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживачі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20%- 52,45 грн, разом з ПДВ - 314,70 грн».

Додатковою угодою №2 від 11.10.2011 (арк.с. 17) до договору на купівлю-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2303/11 сторони узгодили з 11.10.2011 викласти п. 5.2 статті 5 «Ціна газу» у такій редакції: «Ціна газу за 1000 куб.м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживачі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн, крім того ПДВ - 20%- 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн».

Додатковою угодою №3 від 22.03.2012 до договору на купівлю-продаж природного газу №14/2303/11 від 30.09.2011 сторони узгодили вважати договір №14/2303/11 від 30.09.2011 припиненим в частині передачі природного газу з 01.01.2012 (арк.с. 18).

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2011 року - грудня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 21030978,79 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 на суму 1100880,06 грн.; від 30.11.2011 на суму 5089077,45 грн.; від 31.12.2011 на суму 14841021,28 грн. (арк.с. 19-21).

Однак, відповідач порушував умови оплати за договору, невчасно проводив розрахунки за отриманий газ.

05.11.2012 позивач скерував на адресу відповідача вимогу №26/2-143-12 про сплату штрафних санкцій у розмірі 3075,42 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору у частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за природний газ (арк.с. 22).

Порушення умов договору в частині своєчасної та повної оплати за отриманий газ і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми пені за прострочення проведення розрахунків, а також 3% річних та інфляційних витрат.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманого за договором Товару (природного газу), тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення строку здійснення розрахунків за поставки газу, а саме несвоєчасно вносив повну оплату за отриманий газ, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав докази порушення умов договору відповідачем, яке виразилося в несвоєчасній оплаті отриманого газу (арк.с 29).

Враховуючи порушення умов договору відповідачем позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3075,42 грн. згідно з розрахунком (арк.с. 26).

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення оплати отриманого газу, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Суд, перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, та дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає умовам договору, а тому, вважає його таким, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 3075,42 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 7276,48 грн. та 3% річних у сумі 595,48 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару, отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції, зроблений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 595,48 грн. та індексу інфляції в розмірі 7276,48 грн. також підлягають задоволенню.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10947,38 грн., з яких: 3075,42 грн. - пеня, 7276,48 грн. - інфляційні витрати та 595,48 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що склав письмову заяву.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: судовий збір 1609,5 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» (99046, м. Севастополь, проспект Перемоги, 39, кВ. 3, ідентифікаційний код 32294088) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Хмельницього, 6, ідентифікаційний код 20077720) 10947,38 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок сім грн. 38 коп.), з яких: 3075,42 грн. - пеня, 7276,48 грн. - інфляційні витрати та 595,48 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,5 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2013

Суддя О.С. Погребняк