Рішення № 28943566, 29.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа № 923/37/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Підприємство Північної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 90)", м.Херсон

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 7 979 грн. 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Міневич С.І. представник, дов. від 12.09.2012 року №28/1/4-7678;

від відповідача - не з'явився.

в с т а н о в и в:

У січні 2013 року Державне підприємство "Підприємство Північної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 90)" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просило стягнути з відповідача 7 495,70 грн., з яких сума основного боргу 6 518,00 грн., пеня - 977,70 грн., посилаючись на перерахування грошових коштів відповідачу за виставленими рахунками та відсутність постачання матеріалів зі сторони відповідача.

17 січня 2013 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму основного боргу 6 518,00 грн., 3% річних - 240,09 грн., пеню - 1 221,36 грн., судовий збір та витрати пов'язані з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви - 14,88 грн. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 7 979,45 грн., в межах якої розглядається спір.

Справа розглядалась у судових засіданнях 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, у які представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом документів.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що на підтвердження договірних відносин між сторонами позивачем надані рахунки №7/08 від 20.08.2010 року на суму 15 000 грн., №10/08 від 27.08.2010 року на суму 16 000 грн., №11(а)/09 від 09.09.2010 року на суму 50 000 грн., №6/08 від 19.08.2010 року на суму 1 607,50 грн., №5/08 від 12.08.2010 року на суму 2 700 грн., №8/08 від 21.08.2010 року на суму 9 900 грн., №9/08 від 25.08.2010 року на суму 20 000 грн. (а.с. 43-49), всього на суму 115 207,50 грн., які підписані та мають печатку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні 22.01.2013 року.

Позивачем було частково сплачено за наданий матеріал, що було перевірено судом на підставі наданих виписок з банку щодо часткової сплати заборгованості, всього на суму 103 707,50 грн.

З наданих позивачем накладних від 08.04.2011 року №271 та від 30.09.2010 року №1026 (а.с. 50-51) вбачається отримання позивачем товару на загальну суму 97189,50 грн. (5390,00 + 91799,50 грн.), таким чином відповідачем недопоставлена продукція на суму 6 518,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем рахунків, сума оплаченого матеріалу складає 103 707,50 грн., а частково поставленого відповідачем - 97 189,50 грн., таким чином, сума недопоставленого матеріалу складає 6 518,00 грн.

Позивачем на підтвердження позову надана претензія від 22.09.2011 року №28/1/4-8101, відповідно до якої позивач просить відповідача сплатити заборгованість у розмірі 6 518,00 грн. у тридцяти денний термін з часу отримання цієї вимоги, яка була отримана відповідачем 22.09.2011 року, про що свідчить підпис відповідача.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 6 518,00 грн. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 1 221,36 грн. пені суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При цьому статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Зазначена стаття має імперативний характер і сторони не можуть відступити від нього, оскільки виконання зобов'язання відповідно до ст. 548 ч.1 ЦК України забезпечується якщо це встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони письмового договору, яким би встановлювалась відповідальність щодо забезпечення виконання зобов'язання у виді сплати пені, не укладали і розміру пені, яка підлягає стягненню за порушення зобов'язання, не встановлювали.

Таким чином сторонами не визначено у встановленому законом порядку відповідальності у виді нарахування пені, тому відсутні підстави забезпечення зобов'язання шляхом стягнення пені.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 240,09 грн. за період з 22.10.2011 року по 18.01.2013 року відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Аналізуючи правовідносини, які склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача не є грошовим, тому застосування статті 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, є помилковим, та у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,50 грн. та витрати пов'язані з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (в сумі 14,88 грн., що підтверджено квитанцією від 09.01.2013 року №3866) відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Державного підприємства "Підприємство Північної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 90)" (ЄДРПОУ 08680997, ІНП 086809921035,73000, м. Херсон, вул. Некрасова, 234) - 6 518,00 грн. суму основного боргу, витрати пов'язані з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками у сумі 14,88 грн. та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30 січня 2013 року

Суддя О.С.Грицай