Рішення № 28939896, 30.01.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Єдиний унікальний номер 2506/7349/2012

Номер провадження 2/750/60/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді -Супруна О.П.,

при секретарях -Носенко М.Ю., Миколаєнко М.С.,

за участю позивача, представника позивача -ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

11.06.2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на ? частину гаража АДРЕСА_1 та ? частину автомобіля ВАЗ 2121, 1986 року випуску, держномер НОМЕР_3, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 з 19.05.1973 року по 10.10.1995 року, вони разом побудували гараж та купили автомобіль ВАЗ 2121.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилась, про час і місце розгляду справи сповіщена, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції № 1117 від 13.05.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, 19.05.1973 року зареєстровано шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, актовий запис № 728, а 10.10.1995 року зареєстровано розірвання зазначеного шлюбу НОМЕР_4 Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: йому -ОСОБА_4 їй -ОСОБА_2 (а.с. 27).

ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_6 13.10.2000 року, про що свідчить копія свідоцтва про одруження НОМЕР_5 (а.с. 93).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 28).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому за життя майно, а саме: капітальний гараж АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ-2121, 1986 року випуску, держномер НОМЕР_3.

Автомобіль ВАЗ-2121 придбаний ОСОБА_6 13.01.1987 року, що підтверджується копією технічного паспорта автомобіля НОМЕР_7 (а.с. 105).

Згідно відомостей про гараж АДРЕСА_1 він був збудований у 1989 році (а.с. 29).

Відповідно до довідки МБТІ від 27.11.2009 року № 26082, станом на 27.11.2009 року право власності на гараж АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 10). Також даний факт встановлено в рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 02.02.2012 року (а.с. 107-109).

Відповідно до вимог ст. ст. 60, 63 Сімейного кодексу України та ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, чинного на час придбання спірного автомобіля та розлучення ОСОБА_6 та ОСОБА_5, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить йому на праві спільної сумісної власності; дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України та ст. 23 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Згідно зі ст. 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу і розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається і ніким не оспорюється, що спору про поділ майна під час розлучення у ОСОБА_6 та позивача не виникало.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 15 своєї постанови від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).

Стаття 11 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР (в редакції, що діяла на час розлучення сторін і до часу набрання чинності Сімейним кодексом України) передбачала, що у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Судом встановлено, та не спростовано відповідачем, що питання про поділ майна подружжя було вперше порушено ОСОБА_5 12.06.2012 року -в день звернення до суду з даним позовом, тобто у межах трирічного строку позовної давності з дати смерті ОСОБА_6

За таких обставин, в силу ст. 72 Сімейного кодексу України та наведених вище роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, у суду не має підстав застосовувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України та ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Будь-яких домовленостей між ОСОБА_6 та позивачем судом встановлено не було, а тому частка на спірне майно кожного з них складає по 1/2 частині.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визнання права власності на ? частину автомобіля підлягають задоволенню.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що право власності ОСОБА_6 на спірний гараж не підтверджене належними документами та не зареєстроване відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.

За правилами ч. 2 ст. 331 ЦК України та п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, відсутність реєстрації права власності ОСОБА_6 на спірний гараж, а відтак і відсутність самого права власності, унеможливлює вирішення питання про визнання права власності на його ? частину, як на об'єкт нерухомого майна.

Враховуючи приписи ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 53,65 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину її та ОСОБА_6 спільного сумісного майна, а саме автомобіля ВАЗ-2121, 1986 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.П.Супрун