Постанова № 28936151, 28.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа № 5023/4526/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача: Коваленка А.О. за довіреністю № 1305 від 02.10.12 р.

відповідача: Міліруд К.К. за довіреність б/н від 07.11.12 р,

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача (вх. №3916Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. у справі № 5023/4526/12

за позовом ТДВ "Міжнародна страхова компанія", м. Харків

до ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Садчиков О.А., с. Мілова, Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 р. ТДВ "Міжнародна страхова компанія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 40779,51 грн. з покладенням на відповідача судових витрат в розмірі 1609,50 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовував положеннями ст.ст. 1172, 1188 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2012 р. залучено до участі у справі третю особу - Садчикова О.А.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. по справі № 5023/4526/12 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" на користь ТДВ "Міжнародна страхова компанія" страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 40779,51 грн. та судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, відповідач не погоджується з розміром завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди, визначеної фізичними особами-підприємцями, в зв'язку з тим, що звіт суб'єкта підприємницької діяльності є недопустимим доказом по справі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, відповіді на питання, що потребують спеціальних знань, визначаються виключно шляхом призначення судової експертизи. Також, відповідач зазначає, що при складанні висновків про розмір матеріальної шкоди, відповідними фізичними особами - підприємцями порушено вимоги Наказу фонду державного майна № 142/5/2092 «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24.11.2003 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 21.01.2013 р.

Позивачем 17.01.2013 р. надано відзив на апеляційну скаргу, де він просить рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. по справі № 5023/4526/12 залишити без змін.

21.01.2013 р. за вх. № 456 представником відповідача було надано клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Колегія суддів апеляційної інстанції розглянувши дане клопотання, дійшла до висновку про відсутність підстав його задоволення, оскільки матеріали справи містять достатній обсяг не спростованих і достовірних доказів розміру матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП. Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції жодних зауважень щодо правильності визначення розміру збитків відповідачем не подавалося, а в поданому апеляційному суду клопотанні взагалі не зазначається, що визначена спеціалістом сума в якийсь бік не відповідає дійсності.

В судове засідання 21.01.2013 р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача і надали пояснення у справі.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, не дивлячись на те, що вказана особа була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать відмітка про відправку копій ухвали суду від 19.12.2012 р. на оригіналі ухвали, яка міститься в матеріалах справи.

Вислухавши думку представників позивача і відповідача, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги відповідача у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі документами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. по даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2010 р. у м. Севастополі сталася ДТП за участю автомобілів ГАЗ 32213, номерний знак АХ9460СА, під керуванням водія ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" Садчикова О.А., автомобілю Fiat Doblo Panorama, номерний знак АА7427СІ, під керуванням Сатаєва П.П. і автомобілю Chevrolet Aveo, номерний знак АА7457ВО, під керуванням Кучкової О.В. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 28.05.2010 р. винним у скоєнні вказаної ДТП був визнаний Садчиков О.А. та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Крім того, Садчиков О.А. в момент скоєння ДТП знаходився у стані алкогольного сп'яніння та також був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до договору ГПО №3205/09-04 від 06.07.2009 р., додаткової угоди №1 від 11.01.2010 р. до вказаного договору і полісу ВС/9234967 від 30.12.2009 р. терміном дії до 07.07.2010 р. позивач здійснював страхування цивільно-правової відповідальності водіїв відповідача, які на відповідних правових підставах керували автомобілем ГАЗ 32213, д.н.з. АХ9460СА. Страхування здійснювалось на умовах і підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень п. 9.2. ст. 9 Закону, п. 3.2. Договору ГПО №3205/09-04 від 06.07.2009 р., п. 2 полісу ВС/9234967 від 30.12.2009 р. обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 грн. на одного потерпілого.

Власник автомобілю Fiat Doblo Panorama, номерний знак АА7427СІ, ТОВ "Он-Лайн Карт Дата Центр", в особі представника Сатаєва П.П., 18.05.2010 р. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

13.09.2010 р. Сатаєв П.П. остаточно уточнив банківські реквізити, на які потрібно сплатити страхове відшкодування.

Розмір збитку, що був спричинений ТОВ "Он-Лайн Карт Дата Центр" у зв'язку з пошкодженням вищевказаного автомобілю був визначений на підставі висновку фахівця - автотоварознавця ЄК "Укравтоекспертиза" від 26.05.2010 р., відповідно якого він становить 39135,40 грн.

За результатами розгляду заяви про сплату страхового відшкодування вповноважена комісія позивача дійшла висновку про наявність страхового випадку і прийняла рішення про сплату відшкодування на користь заявника в розмірі 24990,00 грн. Розмір страхового відшкодування був встановлений шляхом віднімання від ліміту відповідальності в 25500,00 грн. франшизи в сумі 510,00 грн., встановленої п. 3.4. Договору страхування ГПО №3205/09-04 від 06.07.2009 р., п. 2 полісу ВС/9234967 від 30.12.2009 р. і ст. 12 Закону.

05.06.2012 р. на адресу позивача з листом про сплату страхового відшкодування звернулося ЗАТ "СК" "Українська страхова група" (далі ЗАТ "СК" "УСГ") щодо компенсації виплаченого страхового відшкодування за договором майнового страхування №28-2803-2053 Д від 27.05.2009 р. автомобілю Chevrolet Aveo, номерний знак АА7457ВО, який був пошкоджений внаслідок ДТП 13.05.2010 р., яке сталося з вини Садчикова О.А.

Факт знаходження Садчикова О.А. у трудових відносинах з відповідачем станом на момент скоєння ДТП - 13.05.2010 р. підтверджується копією подорожнього листа від 08.04.2010 р., копією виписки з наказу №86-к від 07.05.2010 р. про продовження водію Садчикову О.А. терміну відрядження у м. Севастополі з 05.05.2010 р. по 18.05.2010 р. Автомобіль ГАЗ 32213, номерний знак АХ9460СА, належить відповідачу, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобілю.

Згідно ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він, зокрема, керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Факт знаходження Садчикова О.А. в стані алкогольного сп'яніння підтверджується постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 28.05.2010 р.

Розмір збитку, що був спричинений власнику вказаного автомобілю був встановлений на підставі висновку фахівця - автотоварознавця ЄК "Укравтоекспертиза" від 20.05.2010 р. в сумі 16229,51 грн.

За результатами розгляду заяви про сплату страхового відшкодування вповноважена комісія позивача дійшла висновку про наявність страхового випадку і прийняла рішення про сплату відшкодування на користь заявника в сумі 15789,51 грн. Розмір страхового відшкодування був встановлений шляхом віднімання від суми збитків 16229,51 грн. франшизи в сумі 510,00 грн., встановленої п. 3.4. Договору страхування ГПО №3205/09-04 від 06.07.2009 р., п. 2 полісу ВС/9234967 від 30.12.2009 р. і ст. 12 Закону.

Виплати страхових відшкодувань позивачем на користь ТОВ "Он-Лайн Карт Дата Центр" і ЗАТ "СК" "Українська страхова група" були здійснені з урахуванням положень ст.ст. 9, 12, 22, 29, 35-36 Закону і підтверджуються платіжними дорученнями №231 від 08.10.2010 р. на суму 24990,00 грн. і №4025 від 23.08.2012 р. на суму 15789,51 грн. - загалом на суму 40779,51 грн.

Вирішуючи спір, колегія опирається на наступні положення законодавства.

Глава 82 ЦК України містить норми про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої особистим немайновим правам фізичної особи та майну фізичної або юридичної особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В даному випадку шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.

Згідно положень ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки потерпіла особа (ТОВ "Он-Лайн Карт Дата Центр") була застрахована, між сторонами спору виникли правовідносини страхування.

Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та законами України, серед яких основним є Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування».

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.8. вказаного Закону страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Аналізуючи зазначені вище положення цивільного законодавства та обставини справи в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що у відповідача виникли зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеною небезпеки.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена не результаті судової експертизи, а самостійно суб'єктами оціночної діяльності.

Розглянувши це заперечення, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суб'єкти оціночної діяльності Старчиков В.А. та Метла В.І. мають сертифікати № 8970 від 09.10.2009 р. та № 6359/07 від 14.12.2007 р. відповідно, зареєстровані в державному реєстрі оцінювачів, їм дозволена практична оціночна діяльність, а саме оцінка дорожніх транспортних засобів.

Діяльність суб'єктів оціночної діяльності врегульовано Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до якого суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до вказаного вище Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних доказів, які б у встановленому процесуальним законом порядку спростовували або ставили під сумнів розмір завданого збитку.

Відтак, судова колегія вважає висновки фахівців автотоварознавців є належними і допустимими доказами в розумінні ст.34 ГПК України.

Відповідач посилається на порушення суб'єктами оціночної діяльності вимог «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 - а саме не вказане джерело отримання вартості запасних частин і не вказано площу пошкоджень, що підлягають ремонту. Як вбачається з висновків суб'єктів оціночної діяльності калькуляція вартості ремонтних робіт, нормо - годин, запчастин тощо виконано в спеціалізованій комп'ютерній програмі AUDATEX, яка встановлює вартість ремонту на підставі даних і нормативів з ремонту, передбачених виробником відповідного транспортного засобу. Тому зазначені посилання представника відповідача є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, через що апеляційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 ГПК України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. к справі № 5023/4526/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2012 р. к справі № 5023/4526/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.01.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.