Постанова № 28935486, 24.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 р. Справа №805/721/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 03 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Афанасьєві Д.Б.

за участю представника:

заявника - Моісеєнко А.Л.,

заінтересованої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування вимог заявник посилається на вимоги пп.94.2.6 п. 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків застосовується у разі коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Так, Публічному акціонерному товариству «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» було направлено повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 17.01.13р. №1. Однак,підприємство відмовилося від проведення перевірки, шляхом не допуску до перевірки.

У зв'язку із чим податковим органом 21 січня 2012 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту май на платника податків.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно має бути перевірена судом.

Просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (ЄДРПОУ 00645211) відповідно до рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 21.01.2013 року №1/а.с.2-3/.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у поданні, просив суд задовольнити вимоги подання в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма та довідка про отримання факсом копії ухвали про відкриття провадження та судової повістки /а.с.32,33-36/. Надав судові клопотання про розгляд подання без його участі та визнання вимог подання /а.с.37/.

Відповідно до ч.8 ст. 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності представника заінтересованої особи відносно якої застосовуються заходи передбачені п.2ч.1 ст.183-3 КАС України.

Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом другим частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №112903 Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, за адресою: вул. Карла Лібкнехта, 105, м. Маріуполь, 87528, присвоєно код ЄДРПОУ 00645211/а.с.7-13/. Перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 14.06.2012 року №322 /а.с.4/.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно положень статті 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до наказів Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС від 04.05.2012 року №531, від 05.06.2012 року №845, від 05.11.2012 року №2284, від 08.01.2013 року №9 податковим керуючим Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» призначено Л.П. Ткаченко/а.с.40-51/.

У зв'язку із наявністю податкового боргу , податковим керуючим Л.П. Ткаченко складено акти опису майна у податкову заставу №3 від 18 травня 2012 року, №27 від 15.06.2012 ПАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» /а.с.21,23/ та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна /а.с.22,24/.

На виконання вимог статті 91 ПКУ податковим органом було направлено на адресу підприємства повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків від 17.01.2013 року №1, яке було отримано підприємством 18.01.13р. Проведення перевірки стану збереження мана, що перебуває у податковій заставі призначене на 21.01.2013 року /а.с.15/.

21 січня 2013 року Публічним акціонерним товариством «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» було відмолено у допуску податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна, про що було складено акт про перешкоджання виконання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 21.01.2013р. №1 /а.с.16/.

21 січня 2013 року в.о. начальника відділу погашення податкового боргу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС Л.П. Ткаченко звернулася до начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС з проханням застосувати до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» умовний адміністративний арешт майна /а.с.17.

Згідно вимог пп.94.2.6 п. 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків застосовується у разі коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі що адміністративний арешт майна платника податків застосовується у разі коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

21 січня 2013 року начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС прийнято рішення за №1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» /а.с.18/.

На підставі п.94.11 ст.94 ПК України рішення керівника органу податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» не скористалося своїм законним правом передбаченим п.94.11 ст.94 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (ЄДРПОУ 00645211) відповідно до рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 21.01.2013 року №1.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 24 січня 2013 року. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 січня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.