Постанова № 28935337, 15.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14131/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 510, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2012 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 510, 00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із несвоєчасним поданням податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем було встановлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог чинного законодавства щодо сплати податного зобов'язання на загальну суму 510, 00 грн.

Просить суд: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 510, 00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок), які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити, а саме:

- податок на доходи фізичних осіб в сумі 510, 00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок) - код платежу - 11010101, р/р - 33214800700125, ГУДКУ у Дніпропетровській області, ОКПО - 24232347, МФО - 805012, одержувач - місцевий бюджет, Гуляйпільська сільська рада, кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив слухати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Частиною 1 п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у випадку їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2012 року відповідачем було подано до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податковий розрахунок з податку на доходи фізичних осіб за формою 1 ДФ за 4 квартал 2011 року зі строком подання до 09.02.2012 року.

Згідно з вимогами ст. ст. 162, 163 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент. Об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Так, 24.02.2012 року позивачем було складено Акт про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності. Відповідно до вказаного Акту перевірки позивачем було встановлено порушення вимог ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб.

На підставі вказаного Акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001531740 від 13.03.2012 року, відповідно до якого відповідачем було збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510, 0 грн. - штрафні санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем - 21.05.2012 року, що підтверджується копією податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 року № 0001531740 з відміткою про отримання, яка є наявною в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищевказаної норми Податкового кодексу України позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу за № 86/1 від 05.06.2012 року, якою визначено суму податкового боргу відповідача у розмірі - 510, 00 грн. Дана податкова вимога була направлена на адресу відповідача та отримана останнім - 09.06.2012 року. Це підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, яка є наявною в матеріалах справи.

Вимогами пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, у зв'язку із несплатою у встановлений для добровільної сплати строк податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, загальна сума податкового боргу відповідача складає - 510, 00 грн.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи суму податкового боргу відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 510, 00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 510, 00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок), які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити, а саме:

- податок на доходи фізичних осіб в сумі 510, 00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок) - код платежу - 11010101, р/р - 33214800700125, ГУДКУ у Дніпропетровській області, ОКПО - 24232347, МФО - 805012, одержувач - місцевий бюджет, Гуляйпільська сільська рада, кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А. Ю. Рищенко