Ухвала суду № 28932996, 22.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3117/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіспостач", третя особа - Державний реєстратор Печерського району міста Києва про визнання недійсним статуту, запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач -Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіспостач", третя особа - Державний реєстратор Печерського району міста Києва про визнання недійсним статуту, запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог просив визнати недійсним статут ТОВ «Торгсервіспостач»(код 37001827), визнати недійсною державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Торгсервіспостач»через допущенні при її створенні порушення, які не можна усунути, припинити юридичну особу ТОВ «Торгсервіспостач».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення податкового органу із позовом про припинення ТОВ «Торгсервіспостач»стали письмові пояснення гр.. ОСОБА_2 відібрані в останнього в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 11114009009, разом з тим, ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»не передбачає такої підстави для звернення податкових органів до суду, окрім того, нормами чинного законодавства передбачено, що лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків, натомість вирок у матеріалах справи відсутній.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіспостач»взято на облік в органах державної податкової служби 01 березня 2010 року за №54691 (довідка (форма №4-ОПП) про взяття на облік платника податків від 23 березня 2010 року №6495).

Як вбачається з інформації про стан розрахунків з бюджетом станом на 27 лютого 2012 року, заборгованості у позивача перед бюджетом не має.

02 березня 2012 року державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіспостач»(ТОВ «Торгсервіспостач»), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Державний реєстратор Печерського району міста Києва про визнання недійсним статуту, запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході проведеного ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торгсервіспостач»встановлено, що громадянин ОСОБА_2, який значиться засновником та директором підприємства фактично ніякого відношення до фінансово-господарської підприємства не має, а діяльність спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами (з пояснень, відібраних 08 липня 2011 року начальником ОРВ ВПМ Любенської ОДПІ в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 11114009009).

Обговорюючи правомірність позовних вимог, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, а саме п.п. 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 11.10 р. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:

неподання протягом одного року в органи ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності;

якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;

провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;

наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

наявності в органі ДПС передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Аналогічні норми передбачені ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» відповідно до якої, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, підставою для звернення контролюючого органу із даним позовом є пояснення громадянина ОСОБА_2 (засновник та директор ТОВ «Тогрсервіспостач), відібрані в останнього в ході проведеного ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торгсервіспостач».

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

Аналогічно, лише за наявності вироку у кримінальній справі, відповідні матеріали можуть використовуватись податковим органом в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово зупиняв провадження у справі з метою отримання вироку у даній кримінальній справі, проте такого вироку надано не було. Окрім того, з матеріалів справи навіть неможливо встановити, в рамках якої кримінальної справи відібрані пояснення у керівника ТОВ «Торгсервіспостач», відносно якої така справа порушена або по факту вчинення якого злочину.

Колегія суддів наголошує, що податковий орган посилається на статтю 55-1 Господарського кодексу України, у якій мова йде ознаки фіктивності, які дають підстави для звернення до суду із відповідним позовом.

Разом з тим, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, в силу статті 205 КК України, є злочином.

Таким чином, висновок першої інстанції, що того, що пояснення керівника відповідача не є належним доказом є правомірним та обгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -22.01.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.