Рішення № 28932346, 24.01.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-4421/2011

Провадження № 2/344/302/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.

за участі:

представника позивача Созоника В.В.

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання біржового договору № 185702/09-02 від 23 жовтня 2009 року купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, та застосування наслідків недійсності цього правочину - зобов'язання ОСОБА_4 повернути у власність ОСОБА_2 транспортний засіб марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 45), та суду пояснив, що в момент вчинення правочину купівлі-продажу транспортного засобу на цей транспортний засіб було накладено арешт, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому ним суду письмовому запереченні, та суду пояснив, що ОСОБА_2 в момент укладення договору не було відомо про накладену заборону, а тому він уклав його з дотриманням вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позову є безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та суду пояснив, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем і жодних дій, які могли б призвести до недійсності договору купівлі-продажу транспортного засобу, не вчиняла. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про належну обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина наявності біржового договору № 185702/09-02 від 23 жовтня 2009 року купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 11).

Не підлягає доказуванню також обставина арешту та заборони відчуження майна відповідача ОСОБА_2, що виникла 21.10.2009 року та діяла на момент укладення біржового договору № 185702/09-02 від 23 жовтня 2009 року купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 32).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до заяви про скасування судового наказу від 02 квітня 2009 року, ОСОБА_2 вказав, що у ДВС м. Івано-Франківська 21 жовтня 2009 року дізнався про вимоги щодо виконання ним грошових зобов'язань та отримав копію наказу (а.с. 14).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначений доказ суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 знав про накладення 21 жовтня 2009 року державним виконавцем відділу ДВС м. Івано-Франківська арешту на його майно та заборону відчуження цього майна в межах суми вимог про виконання грошового зобов'язання, тобто не лише безпосередню був обізнаний у тому, що він відчужує майно суб'єкту, як особа не наділена правом на його відчуження, а й водночас усвідомлював факт порушення своїми діями прав ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Згідно п. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом п. 7 ст. 319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Враховуючи, що право відповідача ОСОБА_2 на відчуження транспортного засобу було обмежене постановою від 21.10.2009 року державного виконавця відділу ДВС м. Івано-Франківська, і він про це знав, зазначений відповідач свідомо порушив заборону державного виконавця розпоряджатися транспортним засобом, як своїм майном, а отже вчинив дії, що суперечать закону.

Згідно п. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У зв'язку з цим суд вважає, що, оскільки при укладенні правочину відповідачем ОСОБА_2 було порушено законодавство щодо розпорядження майном, він є особою, яка при укладенні біржового договору № 185702/09-02 від 23 жовтня 2009 року купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не мав права укладати угоди щодо розпорядження цим транспортним засобом, відповідач ОСОБА_4 набула транспортний засіб у власність без достатніх правових підстав, а заінтересована особа, права якої на виконання зобов'язань за рахунок цього майна порушено, заперечує дійсність цього договору, суд вважає, що цей договір слід визнати недійсним, та, оскільки спір не стосується витребування майна з чужого незаконного володіння, застосувати наслідки недійсності правочину.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення права позивача на визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, а отже це право підлягає відновленню та захисту, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.

За змістом ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно сплачені та документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 319 Цк України, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину задовольнити.

Визнати недійсним біржовий договір № 185702/09-02 від 23 жовтня 2009 року купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Повернути у власність ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, транспортний засіб марки MAZDA CX 7, 2007 року випуску, державний № НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний № НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2, 100 гривень 00 копійок коштів, сплачених за договором.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ідентифікаційний № НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", код в ЄДРПОУ 00032112, місцезнаходження: вул. Горького, буд. № 127, м. Київ, 1700,00 грн. сплаченого судового збору та 120,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Бойчук