Рішення № 28931954, 23.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2013 р.Справа № 5017/3222/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Агєєва О.М. (представник діючий за довіреністю), Неживий М.О. (паспорт серія ЕА № 520590 від 27.11.1998р.);

від відповідача: Кварцхелія М.Г. (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КФТ Лоджистик»;

про стягнення 310250,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КФТ Лоджистик», в якій просить суд стягнути з відповідача штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у розмірі 310250,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при оформленні залізничної накладної №53176269 від 08.06.2012р. відповідачем було скоєне правопорушення, передбачене ст. 24 Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначені у накладній маси вантажу, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності, встановленої ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Ухвалою суду від 12.11.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження по справі №5017/3222/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 05.12.2012р. представник відповідача подав до суду заяву, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просив суд витребувати у позивача: обґрунтовані пояснення щодо можливої погрішності результатів зважування на вагонних вагах порівняно з результатами визначення маси вантажу шляхом обміру; копію технічного паспорту ваг, на яких було здійснено зважування вантажу 10.06.2012р.; докази того, що вантаж не було частково втрачено під час його перевезення з урахуванням тієї обставини, що під час зважування вантажу було встановлено його знаходження у «холмообразному» стані, але одразу після його навантаження він не міг знаходитись у такому стані.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилався на відсутність відповідних документів у справі та необхідність їх витребування для встановлення факту неправильного визначення маси вантажу, що є підставою позову.

Суд, розглянувши заяву відповідача у судовому засіданні 05.12.2012р., подану в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у її задоволенні з огляду на необґрунтованість даної заяви. Також, судом було роз'яснено відповідачу, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості витребування обґрунтованих пояснень у позивача з приводу обставин справи за клопотанням відповідача. Крім того, судом було зазначено, що ухвалою суду від 12.11.2012р. вже було витребувано технічні документи стосовно ваг та які позивач, згідно наданих пояснень, буде спроможний надати у наступне судове засідання.

Ухвалою суду від 24.12.2012 року, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням представника позивача, розгляд справи було продовжено на 15 днів до - 24.01.2013 року. Крім того, у судовому засіданні 24.12.2012р. була оголошена перерва у розгляді справи до 23.01.2013р., згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.01.2013р. представник відповідача надав до суду клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого просив суд витребувати у позивача: докази визначення станцією призначення «Одеса-порт», а ні станцією «Ізмаїл», як було зазначено позивачем, маси доставленого вантажу та обсягу недостачі (у разі її наявності); докази та результати проведення експертизи з метою визначення причини нестачі вантажу (у разі наявності неправильного визначення маси вантажу у бік її завищення).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на п.п. 29, 30 правил видачі вантажів, вказуючи на те, що у разі виявлення нестачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу, видача такого вантажу здійснюється лише після визначення розміру фактичної нестачі, псування, а також зазначає, що у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування за власною ініціативою залізниці або на вимогу одержувача здійснюється експертиза вантажу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача у судовому засіданні 23.01.2013р., подане в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у його задоволенні з огляду на необґрунтованість даного клопотання, оскільки відповідачем не наведено суду обставин неможливості самостійно надати відповідні документи та взагалі не дотримано вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту даного клопотання. Крім того, суд зауважує, що справа розглядається вже тривалий час, отже таке клопотання може бути розцінено судом як спроба відповідача затягування розгляду справи та зловживання своїми процесуальними правами, оскільки воно було подане представником ТОВ «КФТ Лоджистик» у передостанній день строку розгляду даної справи.

У судовому засіданні 23.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №39401/2012 від 24.12.2012р.) та письмові доповнення до відзиву (вх. ГСОО №2523/2012 від 23.01.2013р.), проти позову заперечує, посилаючись на те, що ТОВ «КФТ Лоджистик» жодних порушень вимог Статуту залізниць України при здійсненні відправлення спірного вантажу допущено не було та вантажовідправником зазначено вірну масу вантажу, в зв'язку з чим, відповідач вважає позовні вимоги ДП "Одеська залізниця", в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що вантаж не втрачено під час його перевезення залізницею, відсутні документи, які свідчать про належне переваження вантажу, яке здійснено на станції Знам'янка Одеської залізниці належним способом та належними вагами та відсутність експертних висновків щодо визначення розміру нестачі вантажу (якщо таке було наявне), як і причин його виникнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.06.2012р. ТОВ «КФТ Лоджистик» (відправник) зі станції відправлення Мушкетово Донецької залізниці, відправило на адресу Одеський морський торгівельний порт (станція призначення Одеса-порт Одеської залізниці) десять вагонів з вантажем - залізо губчате, відходи. Шлам доменний, відходи, зазначивши в накладній масу вантажу 68700 кг, зокрема, у вагоні №68751452 ПВ - нетто 70500 кг, тара 21300 кг, у вагоні 68564822ПВ - нетто 68500 кг, тара 20500 кг, у вагоні 65298754 ПВ - нетто 68500 кг, тара 23800 кг, у вагоні 60301462ПВ - нетто 68500 кг, тара 22750 кг, у вагоні 66864786ПВ - нетто 68500 кг, тара 21280 кг, у вагоні 67341644ПВ - нетто 68500 кг, тара 22200кг, у вагоні 65541443ПВ - нетто 68500 кг, тара 22000 кг, у вагоні 66485061ПВ - нетто 68500 кг, тара 21700 кг, у вагоні 67189068ПВ - нетто 68500 кг, тара 22200 кг, у вагоні 60665080ПВ - нетто 68500 кг, тара 21150 кг, що підтверджується залізничною накладною №53176269 (а.с. 75, том І).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагони навалом засобами вантажовідправника, масу вантажу визначено шляхом обміру. Вантаж розміщено й закріплено згідно з 16, власний вагон.

В процесі перевезення вантажу 10.06.2012 року на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у зазначених вагонах та здійснено контрольне зважування вагону на 150-тонних вагонних вагах, про що 10.06.2012 року на станції Знам'янка Одеської залізниці, складено комерційний акт серія АА № 022404/419 (а.с. 76, том І).

У розділі Д комерційного акту серія АА № 022126/141 зазначено, що при перевірці виявлено: навантаження пагоркоподібне нижче бортів 900-1100 мм в вагоні 65298754 нижче бортів 1000-1200 мм. Просипання вантажу відсутнє. В вагонах двері заварені та люка щільно закриті, в вагонах 60665080, 65541443, 68751452 глухі торцеві двері, люка щільно закриті, 68564822 вагон з глухим кузовом. Об'єм кузова: 65298754 - 85 м.куб, 67189068, 66485061, 60301462, 68751452 - 74 м. куб., 66864786, 68564822, 65541443 - 37 м. куб., 67341644, 60665080 - об'єм кузова не вказаний.

Зважування вагонів здійснене 10.06.2012р. на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 14.05.2012р.) працівником станції Ніколенко в присутності Бр. ПКО Кузіна, Л.В. Кушпіль. При зважуванні виявилось - в вагонах: № 68751452 брутто 83700 кг, тара з документа 21300 кг, нетто 62400 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8100 кг; № 68564822 брутто 80400 кг, тара 20500 кг, нетто 59900 кг, що менш проти документа на 8600 кг; № 65298754 брутто 82800 кг, тара 23800 кг нетто 59000 кг, що менш проти документа на 9500 кг; № 60301462 брутто 84350 кг., тара 22750 кг, нетто 61600 кг, що менш проти документа на 6900 кг; № 66864786 брутто 81100 кг, тара 21280 кг, нетто 59820 кг, що менш проти документа на 8680 кг; № 67341644 брутто 83100 кг, тара 22200 кг нетто 60900 кг, що менш проти документа на 7600 кг; № 65541443 брутто 83100 кг, тара 22000 кг нетто 61100 кг, що менш проти документа на 7400 кг; № 66485061 брутто 83400 кг, тара 21700 кг, нетто 61700 кг, що менш проти документа на 6800 кг; № 67189068 брутто 83100 кг, тара 22200 кг, нетто 60900 кг, що менш проти документа в на 7600 кг; № 60665080 брутто 81400 кг, тара 21150 кг, нетто 60250 кг, що менш проти документа на 8250 кг. Загальна різниця маси складає 79430 кг. При цьому, зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

Крім того, згідно актів загальної форми № 18577, №18598, №18581, №18597, 18578, 18596, 18583, 18595, 18580, 18594, 18579, 18593, 18584, 18592, 18586, 18591, 18582, 18590, 18575, 18599 від 10.06.2012р., складених станцією Знам'янка Одеської залізниці встановлено різницю у масі вантажу в сторону зменшення.

11.06.2012р. на станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці, з відповідною відміткою залізниці, з урахуванням обставин встановлених у комерційному акті серія АА № 022126/141 від 10.06.2012р., вантаж видано вантажоодержувачу у відповідній кількості без будь-яких заперечень.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ТОВ «КФТ Лоджистик» претензію вих. №ДН-1-18/796 від 06.08.2012р. з вимогою у добровільному порядку, у місячний термін з дня отримання даної претензії, сплати штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 310250,00 грн., між тим, як стверджує позивач, у добровільному порядку вказаний штраф відповідачем сплачений не був.

Отже, вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «КФТ Лоджистик» штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №53176269 масу вантажу, у розмірі 310250,00 грн., що складає п'ятикратну вартість провізної плати за всю відстань перевезення.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Положеннями ст. 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

В силу вимог ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644 (в редакції, що діяла на момент перевезення) (надалі - Правила) визначено, що вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як то "Маса вантажу визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також «Спосіб визначення маси». При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника. Як вбачається із відомостей зазначених у накладній №53176269, відповідальним представником відповідача за навантаження вантажу у спірні вагони був - Попов В.О.

Також, статтею 37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності, згідно зі ст. 122 Статуту залізниць, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

При цьому, при застосуванні ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Як встановлено матеріалами справи, під час слідування потягу №2209-6.01 на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу. Так, по прибуттю поїзда і одночасному контрольному зважуванні на тензометричних вагах виявлено, вага у вагонах: № 68751452 брутто 83700 кг, тара з документа 21300 кг, нетто 62400 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8100 кг; № 68564822 брутто 80400 кг, тара з документа 20500 кг, нетто 59900 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8600 кг;

№ 65298754 брутто 82800 кг, тара з документа 23800 кг нетто 59000 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 9500 кг; № 60301462 брутто 84350 кг, тара з документа 22750 кг, нетто 61600 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6900 кг; № 66864786 брутто 81100 кг, тара з документа 21280 кг, нетто 59820 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8680 кг; № 67341644 брутто 83100 кг, тара з документа 22200 кг нетто 60900 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 7600 кг; № 65541443 брутто 83100 кг, тара з документа 22000 кг нетто 61100 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 7400 кг; № 66485061 брутто 83400 кг, тара з документа 21700 кг, нетто 61700 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6800 кг; № 67189068 брутто 83100 кг., тара з документа 22200 кг, нетто 60900 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 7600 кг; № 60665080 брутто 81400 кг, тара з документа 21150 кг, нетто 60250 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8250 кг. Загальна різниця маси складає 79430 кг.

Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Отже, з наведеної норми вбачається, що вона носить обов'язкових характер для станції призначення, тоді як, обов'язковість застосування приписів п. 22 Правил видачі вантажів щодо способу визначення маси вантажу під час контрольних перевірок маси вантажів на проміжних станціях не передбачена нормами діючого законодавства. Відтак, перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.

При цьому, стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і обміром чи розрахунковим способом. Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу ніж таке визначення обміром чи розрахунковим шляхом (Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»).

Між тим, така можливість визначення маси певних вантажів шляхом обміру - не виключає при цьому, можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд та - ризик. Однак, враховуючи вищевикладене, залізниця, користуючись правом, визначеним ст. 24 Статуту залізниць України має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено відсутність вини щодо невірного зазначення маси вантажу у залізничній накладній №53176269 від 08.06.2012р. та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що у разі визначення маси спірного вантажу шляхом обміру похибка, у порівнянні з іншими способами (зокрема - шляхом зважування) може дати таку значну різницю - 79430 кг. При цьому, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача щодо втрати вантажу під час його перевезення залізницею, оскільки із складених залізницею актів загальної форми не вбачається наявність будь-яких слідів просипання вантажу тощо.

Отже, встановлені обставини вказують на правомірність звернення залізниці до суду з заявленим позовом, з огляду на те, що в складених залізницею актах встановлені обставини, які покладають відповідальність на вантажовідправника за невірно зазначені в перевізних документах відомості.

При цьому, суд зазначає, що за приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Між тим, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «КФТ Лоджистик» не спростовано, що відповідач скоїв порушення зобов'язання щодо правильності зазначення маси вантажу у накладній та жодним доказом не довів суду, що маса, визначена ним шляхом обміру, є правильною у порівнянні з тією, що була встановлена на станції Знам'янка Одеської залізниці.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 310250,00 грн. нарахованого, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, з огляду на розмір провізної плати 6205,00 грн., вважає його вірним та обґрунтованим, в зв'язку з чим, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Одеська залізниця" особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 310250,00 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 6205,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КФТ Лоджистик» (65481, Одеська обл., м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, буд. 24, каб. 6, код ЄДРПОУ 35502938) на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 25426332) 310250/триста десять тисяч двісті п'ятдесят/грн. штрафу та 6205/шість тисяч двісті п'ять/грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.01.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.