Постанова № 28931897, 17.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4140/2012

17 січня 2013 року 11год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Зембаль О.П.,

відповідача: представник Горовенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"

доДубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ :

Товариство зобмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство « Нива» (по тексту постанови - ТзОВ «СП «Нива» ) звернулося з позовом до Дубенської об'єднаної держаної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (по тексту постанови - Дубенська ОДПІ) про скасування податкової вимоги №50 від 06 серпня 2012 року.

Позовні вимоги обгрунтовані наступними обставинами.

Вказує, що 09 серпня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» отримано податкову вимогу №50 від 06 серпня 2012 року, згідно якої Дубенська об'єднана державна податкова інспекція вимагає терміново сплатити суму податкового боргу (пені) з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 194 017,43 грн.

Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою ТзОВ СП « Нива» 18.08.2012 року було подано скаргу до Державної податкової служби в Рівненській області.

18.10.2012 року ТзОВ СП « Нива» було отримано рішення про результати розгляду скарги за вих. № 20384/10-210/311 від 17.10.2012 року, згідно якого Державна податкова служба в Рівненській області залишила без змін податкову вимогу Дубенської ОДПІ, а скаргу без задоволення.

ТзОВ «СП «Нива» вважає податкову вимогу №50 від 06.08.2012р. незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач звертає увагу, що станом на 06.08.2012р. сума податкового боргу ТзОВ «СП «Нива» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 194 017, 43 грн.

Вказана інформація про існування у ТзОВ «СП «Нива» податкового боргу в сумі 194 017,43 грн., на думку останнього, не відповідає дійсності. У зв'язку з цим, ТзОВ «СП «Нива» наступного дня після отримання податкової вимоги з сумою неіснуючого податкового боргу звернулося до Дубенської ОДПІ із листом №240 від 10.08.2012р., в якому ТзОВ «СП «Нива» просить Дубенську ОДПІ надати копію податкового повідомлення-рішення із вказаною сумою податкового зобов'язання та з доказами його отримання товариством, а також надати розрахунок нарахування пені із зазначенням суми, з якої проводилось нарахування, періоду та порядку нарахування.

Зазначає, що у відповідь Дубенською ОДПІ було надано лист №7156/22-222 від 15.08.2012р., в якому податковий орган повідомляє, що сума пені згідно податкової вимоги №50 від 06.08.2012р. нарахована на суму занижених податкових зобов'язань, визначену за результатами виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. (акт Дубенської ОДПІ від 13.09.2011р. №211/23/32404621) та на підставі розрахунків податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, які отримані ТзОВ «СП «Нива» 16.09.2011р. разом із податковими повідомленнями-рішеннями від 16.09.2011р. №0000642340 та від 16.09.2011р. №0000662340.

На думку позивача, у своїй офіційній відповіді Дубенська ОДПІ пов'язує існування узгодженого податкового боргу ТзОВ «СП «Нива» в сумі 194 017,43 грн. з порушеннями виявленими Дубенською ОДПІ за результатами виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., які відображені в акті від 13.09.2011р. №211/23/32404621, на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011р. №0000642340 та №0000662340.

ТзОВ «СП «Нива» вказує, що не може погодитись з правдивістю та обґрунтованістю таких пояснень щодо існування податкового боргу зі сплати пені в сумі оскільки, податкові зобов'язання, визначені Дубенською ОДПІ у згаданих податкових повідомленнях-рішеннях, повністю сплаченні ТзОВ «СП «Нива» без прострочення в їх оплаті, що підтверджується платіжними дорученнями №2433 від 31.08.2011р. та №2752 від 16.09.2011р.

Відповідач позов не визнав, про що було подано відповідне письмове заперечення вх.№24090/12 від 09.11.2012 р.

На думку відповідача, він діяв в межах та на підставах податкового законодавства, а відтак позовні вимоги, пред'явлені до нього вважає безпідставними і необгрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов з підстав, викладених адміністративному позові, надала відповідні пояснення, долучені до матеріалів справи вх.№24836/12 від 19.11.2012 р., від 28.11.2012 р. (надані у судовому засіданні), вх.№25856/12 від 04.12.2012 р. Просила суд позов задовольнити в повному обсязі .

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив надав пояснення, які викладені у письмовому запереченні вх.№24090/12 від 09.11.2012 р.

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом, Дубенською ОДПІ на суму заниження податкових зобов'язань, визначену за результатами виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року (акт №211/23/32404621 від 13.09.2011 року) та на підставі розрахунків податкового зобов'язання та штрафних санкцій була нарахована позивачу пеня в сумі 194017, 43 грн. по податку на прибуток.

На думку суду, винесення податковим органом податкової вимоги №50 від 06 серпня 2012 року є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

При вирішенні спору суд враховує, що згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Строки сплати грошових зобов'язань визначені у статті 57 Податкового кодексу України і диференціюються в залежності від виду грошового зобов'язання та від того, ким грошові зобов'язання визначаються.

Згідно з п.57.3 цієї статті, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Крім того, п.129.4 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що нарахування пені проводиться в автоматичному режимі та на підставі розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно абз.а п.п.3.1 п.3 розділу III Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1037 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1432/18727 від 30.12.2010 року (із змінами та доповненнями) податкові вимоги формуються: автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Згідно підпункту 14.1.153 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності з вимогами ст. 59 Податкового кодексу України та Порядку вказаного вище, в автоматичному режимі 06.08.2012 року на підставі даних облікової інформації і було сформовано оспорювану в даній справі податкову вимогу.

Пунктом 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або буль-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановленню невідповідності таких рішень актам законодавства.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Під час розгляду справи судом позивачем не надано жодних доказів оскарження нарахування пені в сумі 194017, 43 грн. по податку на прибуток, а тому така пеня, по своїй суті, має статус узгодженої, що тягне за собою, як наслідок, правомірність виставлення оспорюваної податкової вимоги.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки відповідач довів суду правомірність виставлення податкової вимоги №50 від 06 серпня 2012 року, суд приходить до висновку про законність спірного рішення, а відтак у задоволенні адміністративного позову відмовляє повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.