Ухвала суду № 28931661, 27.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2012 р. справа № 2а-4485/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

за участю представників позивача -Слюнкової Л.І., Коновалової О.О.,

прокурора -Зіми В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 р.,

у справі за позовом Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Зважаючи на складність справи, керуючись ч. 3, ч.7 ст. 160 КАС України, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення суду

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 р., у справі за позовом Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012року справа № 2а-4485/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів Панченко О.М., Коршун А.О.,

при секретареві Комар Н.В.,

за участю представників позивача -Слюнкової Л.І., Коновалової О.О.,

прокурора -Зіми В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 р.,

у справі за позовом Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Повне товариство "Центральний міський ломбард" товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ліга і компанія" 08.04.2010 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області; позивач просить скасувати податкове повідомлення -рішення №0011211742/0 від 21.12.2009 р., в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747097,62грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволенні. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0011211742/0 від 21.12.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747097,62грн. Прийняте рішення суд мотивував тим, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Не погодившись із судовим рішенням представник відповідача надав до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області просить постанову суду скасувати, винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права т. я. ломбард є податковим агентом; заставлене майно було реалізовано, тому позивач як податковий агент на підставі п.1.15 ст. 1 та п.12.1 ст.12 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 Закону та за ставкою п.7.1.ст.7 Закону, і направити податковому органу звітність за формою №1-ДФ.

В судове засідання після перерви представник особи, що подала апеляційну скаргу - Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області -не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання справу розглянути у відсутності представника, апеляційну скаргу підтримує, додаткових пояснень нема.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу. Вважає, що є підстави для її задоволення та скасування рішення суду І інстанції. Посилається на те, що заставлене майно було реалізовано, тому позивач як податковий агент на підставі п.1.15 ст. 1 та п.12.1 ст.12 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Просить апеляційну скаргу задовольнити рішення суду І інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, суду пояснили, що ломбард у спірних правовідносинах не є податковим агентом: ломбард, який надав фізичній особі фінансовий кредит (позику) до закінчення договору не є податковим агентом У даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання чи перерахування податку до бюджету від імені і за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позика не є оподатковуваним доходом позичальника. Дохід фізичної особи, одержаний від ломбарду у зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків за договором позики щодо викупу закладених речей є доходом, одержаним не від податкового агента; тому підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, в порядку пп. 8.2.1.п. 8.2.ст. 8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого такий платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, відобразити в ній суму зазначеного доходу та сплатити з неї відповідний податок. Під час реалізації заставленого майна ломбард не мав грошової суми, що перевищувала розмір забезпечених заставою вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом І інстанції встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровській області здійснено виїзну планову документальну перевірку ПТ "Центральній міський ломбард" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складений акт від 14.12.2009 № 650/22/23932284. Згідно акту податковою службою встановлено, що відповідно до банківських платіжних документів встановлено отримання на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти від реалізації цінностей заставленого майна (вироби із дорогоцінних металів) фізичних осіб, що не виконали зобов'язання фінансових договорів, на загальну суму 2490325,42 грн. ( в тому числі грошові кошти в наслідок коливання вартості брухту дорогоцінних металів, за цінами НБУ) Посилаючись на п.12.1 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889), а саме що дохід від продажу рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1. ст.7 зазначеного Закону, податковою службою донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0011211742/0 від 21.12.2009р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373563,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747127,62грн.

Згідно п.1.14 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції від 22.05.1997 року) ломбардна операція -операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу. Позивач - Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" -здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»та належить до фінансових установ (ломбардів). З акту перевірки встановлено, що у 2007-2009 роках позивач здійснював фінансові послуги по наданню коштів у позику на умовах фінансового кредиту під заставу рухомого майна на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Поряд з цим підтверджено встановлений підчас перевірки факт реалізації позивачем у 7968 випадках предметів застави -виробів із драго цінних металів (або їх лому), що не були викуплені в строк, визначений у залоговому білеті. Зазначені предмети реалізовані позивачем до Державної скарбниці, ТОВ фірми «Аврора», ТОВ «Юмас», ТОВ «Смарагд»за цінами, які регулюються Національним банком України.

Суд першої інстанції надав оцінку доводам представників сторін щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, дослідив норми права, на яких ґрунтуються їх правові позиції та встановив, що п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що дохід -це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Положенням п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента -юридичної особи, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього закону.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на п.4.3.23 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є хибним, оскільки п.4.3 зазначеного закону визначено доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу, в тому числі згідно п. 4.3.23 основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося. Також судом першої інстанції зроблено висновок, що суми кредиту (позики) підлягають поверненню фізичними особами (позичальниками)позикодавцю і не можуть розглядатися як доходи фізичних осіб на підставі пп. 4.3.23 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»де зазначено, що до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в його річній податковій декларації доходи у вигляді основної суми кредиту, що отримується платником податку.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позивальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої повинні бути оговорені сторонами в договорі позики. Відповідно до ст. 19, 25 ЗУ «Про заставу»та ст. 589 ЦК України, в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків перед ломбардом під час закінчення строку дії договору позики, кредитор (зокрема ломбард) має право звернути стягнення за невиконання зобов'язання на предмет застави, тобто реалізувати предмет застави. Отже на дату настання строку повернення позики і не повернення її позикодавцю у позичальника виникає заборгованість перед позикодавцем (а не оподаткований дохід), а у позикодавця -право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на майно шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави (закладу) не є купівлею-продажем предмету застави і не ототожнюється з продажем об'єкту рухомого майна його власником (позичальником), тому не підлягає оподаткуванню на підставі ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Після набуття позивачем права власності на предмет застави, позивач реалізував вказані предмети застави як власне майно. Таким чином суд першої інстанції зробив висновок, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки в даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не була доходом позичальника, а при не викупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, суд І інстанції правильно дійшов висновку, що відповідачем безпідставно застосовані до позивача суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 373548,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747097,62грн.

Відповідно до ст. 19, 20 ЗУ «Про заставу», ст. 589-591 ЦК України, ломбард як заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, тобто реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних від цього продажу коштів погасити основну суму кредиту, що залишилася неповернутою, а також задовольнивши свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про заставу», у разі якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю. В даному випадку в судовому засіданні встановлено, що при реалізації предмета застави виручена грошова сума не перевищувала, а відповідала розміру забезпечених цією заставою вимог заставодержателя.

Згідно з п.17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платників податків за порушення податкового законодавства. Оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, то відповідно відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій. Отже за таких обставин позивач при реалізації майна фізичних осіб не повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб і направити податковому органу звітність за формою №1-ДФ.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції що в даному випадку позивач не виконує обов'язки податкового агента, оскільки видана позика не розглядається як доход позичальника, а у випадку не викупу закладеної речі у позивача відсутні кошти позичальника, з яких відповідно до п.1.15 ст. 1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачається утримання та сплата податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку; отже ломбард не є податковим агентом відносно фізичних осіб заставодавців. Таким чином Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 р., у справі за позовом Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Судді: О.М. Панченко

А.О. Коршун