ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 р.
№ 1/42/06-1/14/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйов О. В. –головуючий
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області
на
постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року
у справі
№ 1/42/06-1/14/07 Господарського суду Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН"
до
за участю
Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області
про
стягнення в сумі 97 975,67 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
від заявника:
Івахіна А. В. –ген. директор
не з'явились
не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН" звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області при виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 30.08.2006 року по справі № 1/42/06.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2008 року по справі № 1/42/06-1/14/07 (суддя Немченко О. І.) скаргу відхилено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року по справі № 1/42/06-1/14/07 (головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді Колодій Н. А., Шевченко Т. М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.08.2008 року по справі № 1/42/06-1/14/07 скасовано, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН" на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області при виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 30.08.2006 року по справі № 1/42/06 задоволено.
Визнано неправомірним дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, а постанову від 20.06.2008 року № 187/5 про повернення виконавчого документа стягувачу - недійсною.
Зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області виконати наказ Господарського суду Запорізької області від 30.08.2006 року по справі № 1/42/06 в повному обсязі.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Відкрите акціонерне товариство "Полтавське" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року, в якій стверджує про порушення апеляційним судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.12.2008 року у зв'язку з хворобою судді Фролової Г. М. для розгляду справи № 1/42/06-1/14/07 утворено колегію суддів у наступному складі: Муравйов О.В. (головуючий, доповідач), Полянський А. Г., Коробенко Г. П.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 року відкладено розгляд касаційної скарги Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області на постанову Запорізького апеляційного суду від 09.10.2008 року по справі № 1/42/06-1/14/07 до 27.01.2009 року.
Розпорядженням в. о. Голови судової палати від 26.01.2009 року в зв'язку з виходом з лікарняного судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № 1/42/06-1/14/07, призначеної до розгляду на 27.01.2009 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Фролова Г. М.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники відповідача та заявника в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача та заявника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 року, залишеним без змін за результатами апеляційного перегляду, з відповідача на користь позивача стягнуто 85 000 грн. основного боргу, 2 962,19 грн. –3% річних, 10 013,48 інфляційних втрат, 976,76 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області та постанови Запорізького апеляційного господарського суду 30.08.2006 року було видано наказ.
В зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку, на підставі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області була винесена постанова від 16.05.2007 року № 187/5 про стягнення з боржника виконавчого збору, що в разі повного фактичного стягнення буде складати 9 907,34 грн.
Також судом встановлено, що Управлінням НБУ в Запорізькій області на запит державного виконавця листом від 21.05.2007 року надано інформацію про наявність у боржника кореспондентського рахунку.
23.05.2007 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області винесена постанова про арешт коштів боржника в межах суми 99 073,43 грн., що містяться на рахунку № 32002104200 В Управлінні НБУ в Запорізькій області.
21.05.2007 року головним спеціалістом підрозділу примусового виконання рішень були виставлені платіжні вимоги на суми 85 000 грн. та 14 073,43 грн., які були повернуті в зв'язку з тим, що назва платника податку не відповідала назві платника, яка заявлена в картці із зразками підписів та відбитки печатки Філії Запорізького обласного Управління ВАТ "Державний ощадний банк України".
Направлені повторно 31.05.2007 року платіжні вимоги також повернуті без виконання з тих же підстав.
11.07.2007 року на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Запорізькій області надійшли грошові кошти від Філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 99 073,43 грн.
Згідно розрахунку та розпорядження державного виконавця отримані кошти були розподілені таким чином:
24,42 грн. - зараховано як витрати на проведення виконавчих дій;
90044,56 грн. - перераховано на користь стягувана;
9004,45 грн. - зараховано як виконавчий збір.
Залишок боргу за виконавчим документом –9028,87 грн.
24.07.2007 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області винесена постанова про арешт коштів боржника в межах суми 9028,87 грн., що містяться на рахунку № 32002104200 в Управлінні НБУ в Запорізькій області.
27.07.2007 року Управлінням НБУ в Запорізькій області повідомлено про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника від 24.07.2007 року.
23.01.2008 року з метою стягнення залишку боргу ВДВС виставлялись відповідні платіжні вимоги боржнику на суму 9 931,76 грн., які були повернуті без виконання у зв'язку з тим, що платіжні вимоги не містили посилання на виконавчий документ, виданий судом.
13.02.2008 року головним спеціалістом підрозділу примусового виконання рішень з метою примусового стягнення залишку боргу за виконавчим документом та постанови про стягнення виконавчого збору повторно були виставлені платіжні вимоги, які повернулись без виконання у зв'язку з тим, що кореспондентський рахунок 18.02.2008 року було закрито, Філія-Запорізьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк" перейшла на обслуговування за консолідованим кореспондентським рахунком, що відкритий у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області юридичній особі ВАТ "Державний ощадний банк України".
Направлені повторно платіжні вимоги повернулись без виконання у зв'язку із закриттям рахунків боржника.
Апеляційним судом встановлено, що згідно складеного старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області акта від 20.06.2008 року № 187/5 в боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
20.06.2008 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області прийнято постанову № 187/5 про повернення виконавчого документа стягувачу. Наказ Господарського суду Запорізької області від 30.08.2006 року повернутий ТОВ "ТАЛІОН" з відміткою про залишок боргу в сумі 9 028,87 грн. та залишок виконавчого збору в сумі 902,89 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2008 року скаргу ТОВ "ТАЛІОН" на дії державної виконавчої служби щодо повернення виконавчого документа було відхилено.
Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 зазначеного Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що виходячи з наведених норм лише державний виконавець має повноваження на примусове виконання судового рішення на підставі виданого судом виконавчого документа.
Відповідно до ст. 24 цього Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 5 цього Закону державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.07.2007 року згідно виставлених державним виконавцем на примусове виконання наказу та рішення господарського суду платіжних вимог з боржника списана сума 99 073,43 грн., з яких тільки 90 044,56 грн. перераховано на користь стягувана - позивача по справі, сума 24,42 грн. зарахована як витрати на проведення виконавчих дій, а сума 9 004,45 грн. зарахована як виконавчий збір.
Також судом встановлено, що платіжні вимоги щодо примусового стягнення виконавчого збору в сумі 9 907,34 грн. та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій в розмірі 24,42 грн. державним виконавцем на момент перерозподілу отриманих від боржника коштів взагалі не виставлялись, проте на момент направлення вимоги на примусове виконання наказу суду (31.05.2007 року) виконавчою службою вже було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (16.05.2007 року) та постанову про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (17.05.2007 року).
Стягнуті з боржника на підставі наказу та рішення господарського суду кошти державним виконавцем зараховані за іншими виконавчими документами - постанови державної виконавчої служби про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Апеляційний суд прийшов до висновку, що в даному випадку державний виконавець повинен був скористатися приписами частини сьомої статті 46 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якої в разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом, що не було здійснено та не враховано в подальшому.
Суд апеляційної інстанції встановив, що старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Запорізькій області 20.06.2008 року складено акт № 187/5, згідно з яким у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Зазначене стало підставою для винесення Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області постанови від 20.06.2008 року № 187/5 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", якщо в процесі виконавчого провадження змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувана та орган, який видав виконавчий документ.
В ході проведення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, було встановлено, що Філія –Запорізьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк" перейшла на обслуговування за консолідованим кореспондентським рахунком, що відкритий у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області юридичній особі ВАТ "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129).
З урахуванням положень ч. 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що згідно повідомлення Управління НБУ листом від 19.02.2008 року за № 11-406/875 відповідач переведений на обслуговування до Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київський області, дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови від 20.06.2008 року № 187/5 про повернення виконавчого документа стягувану не можна визнати правомірними. Ніяких дій по направленню виконавчого документа за місцем знаходження консолідованого рахунку боржника державним виконавцем не здійснювалося, відповідно, не можна визнати, що державним виконавцем були здійснені всі заходи для виконання наказу та рішення суду.
Посилання скаржника на пропущення позивачем строку для подання скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який встановив, що строк пропущений з поважних причин.
Згідно із ст. 1115, 1117 ГПК України переоцінка доказів не входить до компетенції касаційної інстанції.
Твердження скаржника на порушення судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 5 та ч. 5 ст. 20 зводяться до невірного тлумачення зазначених норм та переоцінки встановлених обставин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року по справі № 1/42/06-1/14/07 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова
Судове рішення № 2892999, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 27.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1/42/06-1/14/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: