Ухвала суду № 28927370, 23.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року справа №2а/0570/14296/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Іллінові О.Є.,

за участю: представника позивача Догонової Г.В. (довіреність від 02.01.2013 р.),

представника відповідача Проскуріна В.Г. (довіреність від 27.11.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби № 0000391530/13724/15-17-3 від 03 серпня 2012 року про нарахування суми грошового зобов»язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 100190,93 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року позов задоволено частково, а саме визнано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000391530/13724/15-17-3 від 03 серпня 2012 року недійсним в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у розмірі 41937 грн. 01 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить частково скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наполягає на правомірності своїх дій і зазначає, що позивачем невірно тлумачаться правові норми, які регулюють питання щодо строків та розрахунків за імпортними операціями.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Відповідачем була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 29 березня 2011 року по 11 червня 2012 року за контрактом від 29 березня 2011 року № 20110325/КD/1, наслідки якої викладені в акті перевірки від 10 липня 2012 року № 240/15-17-3/05508186.

За висновками цього акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000391530/13724/15-17-3 від 03.08.2012 відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 100190 грн. 93 коп. за порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті».

Спірною сумою пені, нарахованої даним податковим повідомленням-рішенням, є пеня за порушення термінів розрахунків у розмірі 41937,01 грн.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, актом перевірки встановлено, що позивачем протерміновано надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом від 29 березня 2011 року № 20110325/КD/1 в сумі 141705 євро на 7 днів та в сумі 49805 євро - на 42 дні, при цьому, відповідач зазначає в акті перевірки, що фактично отримання товару позивачем було здійснено згідно з вантажними митними деклараціями, в той час, як на погляд позивача, фактичною датою перетину товаром митного кордону є дата початку процедури митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цьогоЗакону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пункт 2 частини 1 статті 1 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Пункт 23 частини 1 статті 1 Митного кодексу України визначає, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Стаття 43 Митного кодексу України передбачає, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 липня 2011 року (справа № 21-108а11), на яку й посилається суд першої інстанції, а також в постанові Вищого адміністративного суду України від 16.11.2012 р. (справа N К-8972/08) де зазначено, що моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України, тобто фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. " є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій, як передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, і приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 25 січня 2013 року.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року в адміністративній справі №2а/0570/14296/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко