Ухвала суду № 28927183, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-6703/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Калитки О. М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-6703/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Дергачівська Райагрохімія» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 20.03.2012 року №0000100700 та №0000110700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 20.03.2012 року №0000100700 та №0000110700.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПАТ «Дергачівська Райагрохімія» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалося за листопад 2011 року, за результатами якої 30.03.2012 року було складено акт перевірки №439/07-12/05491072, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України, а саме: ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, п.1, 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.14.1.18, п.20.1.6, п.44.1, п.46.5,п.48.1, п.48.3, пп.48.5.1,п.48.7,п.201.15, мт.185, пп.»а» п.185.1, п.193.3, п.198.1, п.198.1, п.201.1, п.201.4 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу призвело до завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2011 р. на суму ПДВ 124 163.00 грн., до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 124 163,00 грн. Дане порушення призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.24) по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 р. на суму 34 833,00 грн. та до завищення суми, задекларованої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за грудень 2011 року на суму 120 844,00 грн.

Перевіркою податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту (р.17 декларації) на суму ПДВ 64 416,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 64 413,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржувані дії на предмет вчинення їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані дії на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 20.03.2012 року №0000100700 та №0000110700 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в зв'язку з неправомірним, на думку відповідача, віднесенням позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2011 року та у грудні 2011 року:

- передплати за ремонтно-будівельні роботи у розмірі 23232.11 грн. та у розмірі 133838,69 по контрагенту ПП « «Технологія» з яким було укладено договір підряду від 07.07.2011 року№07072011 ;

- передплати за ремонтно-будівельні роботи у розмірі 33766,05 та у розмірі 21222,82 по контрагенту ПП «ЕТУАЛЬ-С ІІ» з яким було укладено договір підряду від 05.07.2011 року№05072011 ;

- передплати за ремонтно-будівельні роботи у розмірі 50144,61 по контрагентам ПП «ЕТУАЛЬ-С ІІ», ТОВ «ЕЛІНГ.БУД-ХХІ», ТОВ «НВФ»ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ»,ТОВ «АВІС ЦЕНТР», ПТ ОСОБА_1. І К ФІРМА «ДІЯ», ТОВ «ХЛАДТЕПЛОПРОГРЕСС», ТОВ»ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «РЕГІОН КОМПЛЕКТ», ТОВ «ФАРТ»;

-сум ПДВ у розмірі 50764,08 по контрагентам ПП «ЕТУАЛЬ-С ІІ», ТОВ «ЕЛІНГ.БУД-ХХІ», ТОВ «НВФ»ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ»,ТОВ «АВІС ЦЕНТР», ТОВ»АТОМ», ТОВ ВКП «ТОПАЗ-Д», ТОВ «ХЛАДТЕПЛОПРОГРЕСС», ТОВ «ВЕГОЛ» в зв'язку з порушенням п. 201.1. ст.201 ПК України;

-в зв'язку з відображенням в податковому кредиті листопада 2011 року податкової накладної № 133 від 01.11.2010 року від КП «ТІ Інвенрос».

Як вбачається з акту перевірки (а.с. 32-45 т. 1) та письмових пояснень відповідача (а.с.89-90 т. ІІ) висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 ПК України ґрунтувалися на тому, що передплата за виконання будівельних робіт не є будівництвом та під час створення основних фондів підприємство не може їх використовувати у своїй господарській діяльності, в зв'язку з чим позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по вказаним операціям.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п. 198.1. ст.. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, що передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що списання коштів платника податків на оплату за будівельні роботи з виготовлення необоротних активів надає право платнику податків на формування податкового кредиту незалежно від того чи почали послуги з будівельних робіт та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем правил п. 198.1 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту не ґрунтуються на приписах діючого законодавства.

Згідно висновків акту перевірки позивачем під час формування податкового кредиту було допущено порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Між тим колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність вказаних висновків, виходячи з наступного.

Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, про що зазначено у п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984.

Згідно п. 4,5,6 розділу 1 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За приписами п. 5.2. вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Отже, наявність фактів порушення платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства зазначаються в акті перевірки по кожній господарській операції з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку або на їх відсутність.

З акту перевірки не вбачається, в чому полягає порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України, яка встановлює зміст податкової накладної, відповідачем не наведено перелік, дата та номер податкових накладних, які на його думку не відповідають приписам вказаної норми, не зазначено які недоліки має кожний документ, якими первинними документами бухгалтерському та податковому обліку підтверджується наявність фактів порушення платником податків вимог податкового законодавства та не зазначено про відсутність документів, наявність яких є обов'язковою для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи податковим органом також не було зазначено в чому полягає порушення позивачем податкового законодавства, не надано доказів та не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Тобто, податковим органом не виконано обов'язок покладений ч.2 ст. 71 КАС України.

Висновки податкового органу про неправомірність відображення в податковому кредиті за листопад 2011 р. ПДВ за податковою накладною № 133 від 01.11.2010 р., виданої КП «ТІ Інвенрос» колегія суддів вважає неправомірним, виходячи з наступного.

За приписами 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи, те що податкова накладна була виписана КП «ТІ Інвенрос» у листопаді 2010 р., то право на отримання податкового кредиту у позивача зберіглося до листопада 2011 р. включно

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про їх скасування.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-6703/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.