Постанова № 28926862, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 2а-5938/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-5938/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просило суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 10.01.2012 року № 0000312305 та № 0000322305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.12 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ ТФ "Пилигрим" з питань перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех - Агроремпоставка" за період лютий - вересень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 23.12.2011 року № 6250/2305/30426250.

Перевіркою встановлено порушення:

1) п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 60166,00 грн., в тому числі: Лютий 2010 року -3500,00 грн., Березень 2010 року - 6500,00 грн., Квітень 2010 року - 6500,00 грн., Травень 2010 року - 5833,00 грн., Червень 2010 року -13333,00 грн., Липень 2010 року - 12333,00 грн., Серпень 2010 року - 9167,00 грн., Вересень 2010 року -3000,00 грн..

2) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України 28.12.1994 № 334/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму сумі 75208,00 грн., в тому числі: 1 квартал 2010 року - 12500,00 грн., 2 квартал 2010 року - 32083,00 грн., 3 квартал 2010 року - 30625,00 грн..

На підставі акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було прийнято податкове повідомлення рішення від 10.01.2012 року № 0000312305, яким позивачу визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 75208 грн. та штрафні санкції в сумі 18802 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000322305, яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 60166 грн. та штрафні санкції в сумі 15041,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що податкові повідомлення-рішення прийнято суб"єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом;

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ ТФ „Пилигрим" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Тех - Агроремпоставка" на підставі договорів б/н від 01.02.2010 року, б/н від 01.04.2010 року, б/н від 05.05.2010 року, б/н від 01.06.2010 року, б/н від 01.07.2010 року, б/н від 02.08.2010 року, б/н від 01.09.2010 року та отримувало послуги за період лютий - вересень 2010 на загальну суму 361000 грн. в т.ч. ПДВ 60 166,66 грн..

Зазначені договори укладені між ТОВ "Тех-Агроремпоставка"(виконавець) та позивачем (замовник).

Згідно розділу № 1 "Предмет договору" п. 1.1 виконавець зобов'язується виконати і здати замовнику зазначені в договорі роботи та послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи (послуги) в розмірі, зазначеному в договорі.

Відповідно до розділу № 2 "Порядок виконання робіт і послуг" п. 2.1 виконавець надає замовнику послуги по збору повної інформації про тури від українських туроператорів для подальшого її розміщення на Web-сайті замовника www. piligrim.ua.

Згідно розділу № 2 "Порядок виконання робіт і послуг" п. 2.2 зазначено, що передбачені договором роботи і послуги виконуються виконавцем в повній відповідності з вимогами замовника.

Відповідно до розділу № 2 "Порядок виконання робіт і послуг" п. 2.7 питання про подальше використання виконавцем результатів робіт, виконаних по договору, вирішується по погодженню з замовником.

Згідно розділу № 4 "Порядок прийому - здачі і оплати виконаних робіт і послуг" п. 4.1 приймання замовником виконаних робіт і послуг здійснюється у встановленому в договорі порядку. Робота передається на електронному носії в єдиному екземплярі.

Реальність здійснення господарської операції за цими осподарським договорами підтверджено:

актами передачі-прийому робіт (послуг) з TOB «Тех-Агроремпоставка» за період лютий-вересень 2010 року у кількості - 8 актів: № 1 від 26.02.2010 року на суму 21000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 30.03.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 28.04.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 31.05.2010 року на суму 35000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 30.06.2010 року на суму 80000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 30.07.2010 року на суму 74000,00 грн. з ПДВ, № 1 від 27.08.2010 року на суму 55000,00 грн. з ПДВ, \о 1 від 30.09.2010 року на суму 18000,00 грн. з ПДВ;

податковими накладними, видними TOB «Тех-Агроремпоставка» за період лютий-вересень 2010 року: № 398 від 26.02.2010 року на суму 21000,00 грн. з ПДВ, № 986 від 30.03.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, № 1541 від 28.04.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, \9 2178 від 31.05.2010 року на суму 35000,00 грн. з ПДВ, № 2929 від 30.06.2010 року на суму 80000,00 грн. з ПДВ, № 3634 від 30.07.2010 року на суму 74000,00 грн. з ПДВ, № 4275 від 27.08.2010 року на суму 55000,00 грн. з ПДВ, № 5206 від 30.09.2010 року на суму 18000,00 грн. з ПДВ;

звітами виконавця TOB «Тех-Агроремпоставка» про виконану роботу по збору інформації про тури від українських туроператорів та її розміщення на сайті замовника TOB ТФ «Пилигрим» -piligrim.ua за період лютий-вересень 2010 року у вигляді 8 прошитих книжок від 26.02.2010 року, від 30.03.2010 року, від 28.04.2010 року, від 31.05.2010 року, від 30.06.2010 року, від 30.07.2010 року, від 27.08.2010 року, від 30.09.2010 року.

Оплату послуг проведено у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками в яких зазначені виконані платіжні доручення на отримувача TOB «Тех- агроремпоставка» за період лютий-вересень 2010 року: п\д № 3203 від 26.02.2010 року на суму 21000,00 грн. з ПДВ, п\д № 3299 від 30.03.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, п\д № 3407 від 28.04.2010 року на суму 39000,00 грн. з ПДВ, п\д № 3525 від 31.05.2010 року на суму 35000,00 грн. з ПДВ, п\д № 3662 від 30.06.2010 року на суму 80000,00 грн. з ПДВ, п\д № 88 від 30.07.2010 року на суму 74000,00 грн. з ПДВ, п\д № 191 від 27.08.2010 року на суму 55000,00 грн. з ПДВ, п\д № 289 від 30.09.2010 року на суму 18000,00 грн. з ПДВ

Як сам позивач, так і його контрагент в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС, що не оспорюється відповідачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ "Тех - Агроремпоставка" та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "Тех - Агроремпоставка" є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Враховуючи наведене,колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-5938/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 10.01.2012 року № 0000312305 та № 0000322305.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О.

Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 28.01.2013 р.