Рішення № 28913143, 17.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.13 Справа№ 5015/4886/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М. Скірі, розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ;

до відповідача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград, Львівської області;

про стягнення: 1901349 грн. 31 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гриньок О.А. - представник на підставі довіреності № 1914 312 від 07 лютого 2012 року;

відповідача: Сковронський І.С. - представник на підставі довіреності № 1572 від 17.12.2012 року, Ролюк В.П. - в.о. директора.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 21.11.2012 року порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про стягнення 1901349 грн. 31 коп. Розгляд справи призначено на 17.12.2012 року. За усним клопотанням представників сторін розгляд справи було відкладено на 04.01.2013 року. З огляду на неявку представника позивача та за його клопотанням судом відкладено розгляд справи на 17.01.2013 року.

В судовому засіданні 17.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на сплату суми основної заборгованості та відсутність його вини у виникненні боргу. У своєму відзиві він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Суть спору: Спір виник між позивачем та відповідачем у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулася до господарського суду Львівської області із позовом до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 1901349 грн. 31 коп. заборгованості за спожитий природний газ, з яких: 1600007 грн. 86 коп. основний борг, 125672 грн. 76 коп. пеня, 112000 грн. 55 коп. 7% штраф, 47101 грн. 33 коп. річних та 16567 грн. 11 коп. втрати від інфляції.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2589/11, відповідно до якого він зобов'язався передати у власність відповідача імпортований природний газ, а відповідач, у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2100007 грн. 89 коп., з яких відповідачем було оплачено лише 500000 грн. 03 коп., що стало підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення решти вартості природного газу в сумі 1600007 грн. 86 коп.

Предметом даного позову є, крім суми основної заборгованості, нараховані позивачем річні, втрати від інфляції, пеня та штраф, що складають 301341 грн. 45 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на повну оплату суми основного боргу та зважаючи на погашення заборгованості, важкий фінансовий стан підприємства та відсутність його вини у зволіканні оплати просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 30.09.2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавцем згідно з договором) та Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (покупцем згідно з договором) було укладено договір купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у VI кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати і оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 48500,0 тис. куб. м. відповідно до узгодженого у цьому пункті договору графіку.

На виконання договірних зобов'язань позивачем поставлено відповідачу природний газ в обсязі 1604,039 тис.куб.м. вартістю 2100007 грн. 86 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем заборгованість Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» перед позивачем становила 1600007 грн. 86 коп.

В судовому засіданні 04.01.2013 року відповідачем долучено докази оплати суми основної заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 1194 від 26.11.2012 року на суму 10000,00 грн.; № 1188 від 23.11.2012 року на суму 50000,00 грн.; № 1168 від 20.11.2012 року на суму 50000 грн.; № 1181 від 22.11.2012 року на суму 20000,00 грн.; № 1095 від 07.11.2012 року на суму 30000,00 грн.; № 1162 від 19.11.2012 року на суму 100000,00 грн.; № 14 від 22.11.2012 року на суму 1062400,00 грн. № 15 від 14.12.2012 року на суму 441056,30 грн. (згідно спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 3056 від 10.12.2012 року).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу 125672 грн. 76 коп. пені за період з 30.11.2011 року по 14.05.2012 року та 112000 грн. 55 коп. штрафу та відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України - 16567 грн. 11 коп. втрат від інфляції за весь час прострочення ним виконання грошового зобов'язання та 47101 грн. 03 коп. трьох процентів річних від простроченої суми.

В судовому засіданні 04.01.2013 року відповідач подав відзив № 4 від 04.01.2013 року, відповідно до якого він пояснив зволікання в оплаті низькою платоспроможністю споживачів послуг КП «Червоноградтеплокомуненерго» та просив з огляду на важке фінансове становище зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Позивач проти зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення заперечує, посилаючись на те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу та заборгованість населення за надані послуги не є підставою для невиконання укладеного між сторонами договору та звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання шляхом зменшення розміру пені та надання розстрочення виконання рішення.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами у позовній заяві, відзиві та в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729, постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошовими коштами. Відповідно до п. 2 вказаної постанови, споживачі, які не уклали договір про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

04.01.2013 року відповідач звернувся із клопотанням про зменшення суми неустойки (пені). Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечує. Розглянувши подані суду докази та заслухавши пояснення представників сторін суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами пункту 7.2 у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та відстрочити або розстрочити виконання рішення (п. п. 3, 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Проте, суд звертає увагу на те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, заборгованість населення, бюджетних організацій по сплаті послуг з теплопостачання, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан відповідача, а також неперевищення розрахованої позивачем за умовами договору пені розміру збитків не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання шляхом зменшення розміру пені та надання розстрочення виконання рішення.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 1600007 грн. 86 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача, задоволити позовні вимоги частково та стягнути із відповідача 125672 грн. 76 коп. пені, 112000 грн. 55 коп. 7% штрафу, 47101 грн. 33 коп. річних та 16567 грн. 11 коп. втрат від інфляції.

В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1570007 грн. 86 коп. провадження у справі на думку суду слід припинити.

В частині стягнення 30000 грн. 00 коп. основної заборгованості відмовити, оскільки їх оплата була здійснена 07.11.2012 року платіжним дорученням № 1095, тобто до моменту звернення позивача із позовом до суду (позовна заява поступила на розгляд господарського суду 19.11.2012 року).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст. ст., 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 23966248) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 125672 грн. 76 коп. пені, 112000 грн. 55 коп. 7% штрафу, 47101 грн. 33 коп. річних, 16567 грн. 11 коп. втрат від інфляції та 37646 грн. 73 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 23966248) в частині стягнення 30000 грн. 00 коп. основного боргу.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 23966248) про стягнення 1570007 грн. 86 коп. основного боргу.

Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 23966248), викладеного в тексті відзиву № 4 від 04.01.2013 року, про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 50%

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2013 року.

Суддя Р. Матвіїв