Постанова № 28912935, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5019/1351/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2012 рокуу справі№ 5019/1351/12господарського судуРівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Касі - Україна" про стягнення 136 452 грн. 90 коп.

за участю представників сторін від позивача - Ткачук О.М. від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ТОВ "Касі-Україна" про стягнення заборгованості в сумі 136 452 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.09.2012 (суддя Пашкевич І.О.) позов задоволено повністю. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що за час існування господарських відносин між позивачем та відповідачем останнім частково виконано свій обов'язок по оплаті продукції та виконаних робіт, про що складено, підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 01.05.2012 заборгованість ТОВ "Касі-Україна" складає 136 452 грн. 90 коп.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі №5019/1351/12 (судді: Мельник О.В. - головуючий, Савченко Г.І., Грязнов В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційна інстанція виходила з того, що поставка товару за видатковою накладною № 696/1 здійснювалася на виконання договору № 005-ІК від 21.10.2009, в якому встановлено строк оплати. Враховуючи, що строк виконання зобов'язання ще не настав, то і відсутні правові підстави вимагати стягнення заборгованості з ТОВ "Касі-Україна".

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5019/1351/12 ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить вищезазначену постанову скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 21.09.2012 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на ст.ст. 180, 193 Господарського Кодексу України, ст. 638 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 у справі № 5019/1351/12 касаційну скаргу ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що у період з червня по листопад 2009 року ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" передавало ТОВ "Касі-Україна" ливарну продукцію, а також відповідно до договору 307/IZ/W/out надавало останньому послуги з фарбування ливарної продукції. Всього за період з червня по листопад 2009 року позивачем передано продукції, надано послуг на загальну суму 1 096 752 грн. 64 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт передання продукції та надання послуг відповідачу на суму 1 096 752 грн. 64 коп., проте відповідачем не надано доказів погашення заборгованості на суму 136 452 грн. 90 коп.

Поряд з тим, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.10.2009 між ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" та ТОВ "Касі-Україна" укладено договір № 005-ІК поставки продукції, згідно п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати у власність замовника (відповідача) ливарну продукцію - плиту ПР-В в кількості 250 штук, загальною вартістю 48 750 грн. (з ПДВ) та плиту ПР-М в кількості 750 штук, загальною вартістю 109 500 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 189 900 грн. (з ПДВ), а відповідач зобов'язався прийняти цю продукцію та здійснити її оплату на умовах даного договору.

Крім цього, апеляційною інстанцією встановлено, що за видатковою накладною № 696/1 позивач поставив, а відповідач прийняв плиту ПР-В в кількості 250 шт., за ціною 1 шт. - 195 грн. без ПДВ, всього на 48 750 грн. без ПДВ, а також плиту ПР-М в кількості 750 шт., за ціною - 146 грн. без ПДВ, всього на 109 500 грн. без ПДВ. Загалом на 158 250 грн. без ПДВ або 189 900 грн. з ПДВ.

Також, Рівненський апеляційний господарський суд встановив, що найменування поставленої продукції, її кількість та вартість співпадає із предметом договору № 005-ІК від 21.10.2009. При цьому, ливарна продукція була передана відповідачу 06.11.2009, тобто після укладення договору від 21.10.2009, а в п.2.4 зазначеного договору сторони домовились про те, що останні 139 000 грн. замовник повертає постачальнику до 31.12.2012.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В статті 629 Цивільного Кодексу України зазначається, що договір є обов'язковим до виконання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що поставка товару за видатковою накладною № 696/1 здійснювалась на виконання договору № 000-ІК від 21.10.2009 в якому встановлений строк оплати, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується с висновком апеляційної інстанції про те, що у ТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін" були відсутні правові підстави вимагати дострокового стягнення заборгованості з ТОВ "Касі-Україна".

Щодо доводів скаржника з приводу того, що вартість товару з ПДВ за договором від 21.10.2009 відрізняється від фактично поставленої, господарський суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Апеляційним господарським судом встановлено, що в договорі в цій частині допущено описку, яка в свою чергу не змінює характер спірних правовідносин та встановлених обставин справи.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеними встановленими судами обставинами, тому постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5019/1351/12 слід залишити без змін як прийняту при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Також, господарський суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Як було встановлено Рівненським апеляційним господарським судом, за п.2.4 договору № 005-ІК від 21.10.2009 замовник повертає постачальнику 139 000 грн. до 31.12.2012. Тобто, на час здійснення касаційного провадження по даній справі строк оплати за зазначеним договором настав. Вищий господарський суд України звертає увагу на статтю 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5019/1351/12 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко