Ухвала суду № 28912674, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 33/342 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 17 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Гаражно-будівельний кооператив "Виноградар" про стягнення 242 378,52 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва, 31 серпня 2005 року звернулася до суду з позовом до Гаражно-будівельний кооператив "Виноградар" про про стягнення з відповідача 242 378,52 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києжва від 28 листопада 2005 року зупинено провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29 серпня 2012 року провадження по справі поновлено.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 17 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким закрити провадження по справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2005р. № 006/26- 7/23484217, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.02.2005р. № 80-267-23494217-1621/0, № 81-267-23494217-1621/0, якими відповідачу нараховано загальну суму до сплати в розмірі 247140,00 грн. Сума податкового зобов'язання не була сплачена відповідачем вчасно, позивач надіслав податкові вимоги. Станом на день звернення з позовною заявою до суду сума податкового боргу складає 242378,52 грн.

Суду першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що оскільки рішенням господарського суду міста Києва № 46/491 від 12.09.2005 року, яке набрало законної сили податкові повідомлення-рішення від 21.02.2005р. №№ за №80-267-23494217-1620/0, №81-267-23494217-1621/0 визнані недійсними, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як, станом на час прийняття рішення по справі заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п.2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно п.п. 2.3.1. ст. 2 та п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 та ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позивачу надано право здійснювати заходи по примусовому стягненню податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.95 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на момент винесення рішення судом першої інстанції заборгованість перед бюджетом зі сплати податків, зборів відсутня.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва № 46/491 від 12.09.2005 податкові повідомлення-рішення від 21.02.2005р. №№ за №80-267-23494217-1620/0, №81-267-23494217-1621/0, за якими у справі № 33/342 позивач намагається здійснити стягнення з відповідача - визнані недійсними. Рішення господарського суду міста Києва № 46/491 від 12.09.2005р. набрало законної сили згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005р. та згідно ухвали Вищого господарського суду України від 26.01.2006р.

Разом з тим, з апеляційної скарги вбачається, що позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 71, ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність позивача, який мав намір повідомити суд, що у ГБК «Виноградар» заборгованість відсутня та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2012 року по справі № 33/342 та прийняти нову постанову про закриття провадження у справі.

З такими доводами Позивача колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі:

якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

якщо сторони досягли примирення; - якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Разом з тим, апелянт не наводить ніякої підстави з вищевказаних для закриття провадження по справі.

Відповідно до вимог ст. 51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Проте, в супереч вказаним процесуальним нормам Закону, позивач не скористався правом відмовитись від позову в суді першої інстанції як і не повідомив суд про те, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відпали ще 26.01.2006 після розгляду справи № 49/491 Вищим господарським судом України.

Крім того, позивач не скористався наданим правом і не подав заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю заборгованості відповідача перед позивачем після поновлення провадження у справі № 33/342

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що правових підстав для закриття провадження по справі не було і у суду першої інстанції відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 17 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 22 січня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.