Ухвала суду № 28912664, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3938/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіпси Люкс" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс», звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312304 від 27.04.2012року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000312304 від 27.04.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс» має статус юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 335177.

На підставі наказу № 75 від 03.04.2012, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, 79.2 ст. 79, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з АТЗТ «Темпо» за серпень 2011 року.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 17.04.2012 року № 440/22-00/36832644 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово -господарських операцій з АТЗТ «Темпо» за серпень 2011 року.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, а саме позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 128 396,00 грн. в серпні 2011 року;

- п. 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за № 1490/20228;

- ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону провичин, укладений між позивачем та АТЗТ «Темпо» у вигляді договору поставки від 09.04.2010 року № СМ 1004-1580, щодо постанови товарів на загальну суму - 770 376,00 грн. (обсяг взаємовідносин у серпні 2011 року).

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення № 0000312304 від 27.04.2012 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обгрунтованість прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Чіпси «Люкс» по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Темпо» занижено суму податку на додану вартість у розмірі 128 396,00 грн. в серпні 2011 року.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що що на зборах акціонерів ЗАТ «Крафт Фудз Україна» від 30.11.2009 року було прийнято рішення про зміну юридичного статусу фабрики із виробництва чіпсів Вишгородської філії ЗАТ «Крафт Фудз Україна» на окрему юридичну особу -ДП ЗАТ «Крафт Фудз Україна»- ТОВ «Чіпси Люкс».

Судом першої інстанції також встановлено, що ЗАТ «Крафт Фудз Україна» було укладено договір з АТЗТ «Темпо» № СМ 1004-1580 від 09.04.2010 року відповідно до якого АТЗТ «Темпо» зобов'язується поставити а ЗАТ «Крафт Фудз Україна» прийняти та оплатити на умовах DDP -вул. Польова, 17, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область (згідно правил INCOTERMS 2000) домішки виробництва компанії Givaudan та Symrise (надалі - товар), визначений у додатку № 1 до даного договору.

Крім того, 22.07.2010 року між ЗАТ «Крафт Фудз Україна» та ТОВ «Чіпси Люкс», а також АТЗТ «Темпо» було укладено договір про заміну сторони у договорі СМ 1004-1580 від 19.04.2010 року, згідно з яким позивач набув усіх прав та обов'язків ЗАТ «Крафт Фудз Україна» та стало стороною у даному договорі.

Представником позивача в судовому засіданні в суді першої інстанції на підтвердження чинності укладеного договору було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір № СМ 1004-1580 від 09.04.2010 року, договір від 19.04.2010 року про заміну сторони у договорі № СМ 1004-1580, доповнення до договору № СМ 1004-1580 від 24.03.2011 року, копії замовлень, видаткові накладені, товаро-транспорті накладні, податкові накладні, реєстр видаткових та отриманих податкових накладних, рахунки на оплату поставки, платіжне доручення про оплату наданої послуги, лімітно-заборні картки, зведення про розхід сировини, зведення про розхід готового продукту, довідка ЗАТ «Крафт Фудз Україна» про обсяг продажу готової продукції (чіпсів) виробленої на ТОВ «Чіпси Люкс» з використанням ароматизаторів копчений сир з йодованою сіллю, паприка з йодованою сіллю, молода картопелька з маслом і зеленню, виписки з рахунків, що свідчать про рух коштів та проплату поставки.

Доказове значення для підтвердження правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, має наявність податкових накладних, документів, які засвідчують факт транспортування та передачі товару, оформлення відповідних актів приймання передачі, документів, які підтверджують оплату поставленого товару (відповідні банківські виписки), докази зберігання товару на відповідному складі, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що поставку відповідного товару було реально здійснено.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що факт реальності господарських операцій за договорами, укладеними безпосередньо між Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпси «Люкс» та АТЗТ «Темпо» підтверджено наданими документами.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що всупереч вимогам податкового законодавства України висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між Позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на постанові Сихівського районного суду м. Львова, від 10.11.2011 року у справі № 4-1937/11 про проведення виїмки оригіналів первинних фінансово -господарських та бухгалтерських документів, в якій вказано, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області розслідувалась кримінальна справа № 140-0011, з якої виділено в окреме провадження кримінальну справу № 139-0342 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами АТЗТ «Темпо», однак суд першої інстанції правомірно зазначає, що чинним законодавством не передбачено відповідальності позивача за нарахування та сплату податку своїх контрагентів. ТОВ «Чіпси Люкс» виконало покладені на нього зобов'язання відносно АТЗТ «Темпо» шляхом оплати поставленого товару та виконаних послуг, до вартості яких включено податок на додану вартість.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Чіпси Люкс» та АТЗТ «Темпо», так як судом першої інстанції вірно зазначено, що укладені між позивачем ТОВ «Чіпси Люкс» та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні будь-які судові рішення про визнання їх недійсними..

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що реальність вчинення угоди між позивачем та АТЗТ «Темпо» підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000312304 від 27.04.2012 року, з огляду на правомірність дій позивача щодо включення сум до валових витрат та віднесення до податкового кредиту у відповідності до чинного законодавства.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 22 січня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.