Постанова № 28912602, 21.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р.

справа № 2а/0470/10813/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-Консалт»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2011 року позивач –ТОВ «Пегас-Консалт»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в якому просив:

- визнати дії відповідача неправомірними та протиправними щодо висновків, викладених в акті № 1273/231/37212371 від 01.08.2011 року;

- зобов’язати відповідача утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акту перевірки № 1273/231/37212371 від 01.08.2011року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2011 року № 1273/231/37212371 протиправними.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ПЕГАС КОНСАЛТ»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 01.08.2011 року № 1273/231/37212371 за висновками якого встановлено: відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний право чин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вищевказане свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов’язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер (а.с. 9- 15 том 1).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.2, 3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого Наказом Державної податкової служба України N 984 від 22.12.2010 року документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Таким чином, перевірка з питання правильності формування податкових зобов'язань була здійснена відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Відносно, висновків суду першої інстанції, стосовно визнання дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2011 року № 1273/231/37212371 протиправними, апеляційний суд зазначає наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з наступними змінами).

Оскаржуваний акт перевірки не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.

Також цей акт не є правовими актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача. Тобто, в акті перевірки не містяться вимоги та приписи відповідача, які обов'язкові для виконання позивачем.

Таким чином, зазначений акт перевірки, не може розглядатись як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачено чинним законодавством, що в свою чергу виключає можливість задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська –задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасувати в частині визнання дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2011 року № 1273/231/37212371 протиправними.

В задоволенні цих позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-Консалт»відмовити.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов