Ухвала суду № 28912505, 13.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р.

справа № 1170/2а-2200/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Ракової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року по справі за позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат», товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Образ»про визнання правочину недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулась з позовом до ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»та ТОВ ВКФ «Образ»в якому просить суд визнати оспорюваним вчинений відповідачами правочин, застосувати наслідки передбачені ст. 228 ЦК України та стягнути з відповідачів 1014052,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки ТОВ ВКФ "Образ" виявлено укладення нікчемних правочинів між відповідачами, які направлені на ухилення від сплати податків, зокрема від сплати ПДВ, внаслідок завищення податкового кредиту. На думку органу податкової служби, про нікчемність правочинів свідчить відсутність у ТОВ ВКФ "Образ" необхідних умов для здійснення господарських операцій, зокрема основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Відсутність здійснення господарських операцій, на думку податкового органу, також підтверджується, відсутністю ТОВ ВКФ "Образ" первинних бухгалтерських документів (не надано для перевірки).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 квітня 2011 року посадовими особами ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ ВКФ «Образ»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якого складено довідку від 11.04.2011 року №36/23-30/13760586 (а. с. 9-16)

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ ВКФ «Образ»при придбанні та продажу товарів.

У зазначеній довідці позивач дійшов висновку, що підприємствами-покупцями ТОВ ВКФ "Образ" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ ВКФ "Образ" на загальну суму 1 611 713 грн. а підприємствами постачальниками безпідставно сформовано податкові зобов’язання на загальну суму 1574003,00 грн.

Згідно з пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право податкових органів на звернення до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, позивачем не зазначено, які саме господарські зобов'язання та з якими підприємствами-постачальниками на його думку є нікчемними, більш того, ним не надано належних та допустимих доказів того, чим підтверджується умисел сторін на укладення угоди саме з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За таких обставин апеляційний суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено вчинення відповідачами правочину без наміру створення правових наслідків, також не доведено що невстановленим правочином порушено публічний порядок, і, що він суперечить інтересам держави і суспільства, а також, докази умислу посадових осіб відповідачів на вчинення невстановленого правочину, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко