Вирок № 28909947, 28.01.2013, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 2209/1753/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2013м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Чорної Л.М.

при секретарі Нахильчук С.Ф.

з участю прокурора Леськіва В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Комарівка Борзнянського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов"язаного, раніше судимого, звільнений 17.02.2010р. постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області із заміною невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком 7 місяців 26 днів із відрахуванням 15 % заробітку в дохід держави в місцях, визначених КВІ, в районі проживання засудженого,-

відданого до суду за ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 389

КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2011 року близько 14.00 год. в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1, розпиваючи спиртні напої разом із ОСОБА_2, взяв в останнього мобільний телефон марки «Samsung S 5230» червоного кольору, щоб зателенофонувати. Помітивши те, що ОСОБА_2 знаходиться в нетверезому стані, скориставшись цим ОСОБА_1 вирішив непомітно

забрати даний телефон. Діючи з метою крадіжки, скориставшись тим, що ОСОБА_2 за ним не спостерігає, таємно викрав вказаний мобільний телефон, вартістю 586 грн.60 коп. із вмонтованою сім карткою оператора «Київстар», вартістю 25 грн. на рахунку якого були кошти в сумі 9 грн., чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 620, 60 грн.

Окрім того, будучи звільненим 17.02.2010р. постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області із заміною невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком 7 місяців 26 днів із відрахуванням 15 % заробітку в дохід держави в місцях, визначених КВІ, в районі проживання засудженого, та будучи працевлаштованим на ВАТ « Красилівський цукровий завод» для відбування визначеного покарання у вигляді виправних робіт , ОСОБА_1 відпрацював лише 2 дні та відмовився відбувати покарання , за що наказом голови правління ВАТ «Красилівський цукровий завод» № 29 від 29.06.2010р. був звільнений з роботи за прогули.

Не зважаючи на попередження працівників КВІ Красилівського районного підрозділу про неприпустимість порушення порядку та умов відбування покарання , з метою ухилення від покарання у вигляді виправних робіт, не бажаючи самостійно працевлаштуватись та відмовившись від запропонованих йому робіт районним центром зайнятості на ТОВ «Завод Атонмаш» та ПП « ЛБТ Тандем, відпрацювавши всього два дні, злісно ухилився від призначеного покарання у вигляді виправних робіт с 17 червня 2010р. по 09 липня 2012р.

Вина підсудного у скоєнному повністю доведена сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, сам підсудний вину свою у скоєному визнав повністю, щиросердно розкаявся, суду пояснив, що 14 жовтня 2011р. він був разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в центрі міста, зустрів знайомого ОСОБА_2 ОСОБА_2 запропонував випити, він погодився. Коли вони розпивали спиртне, ОСОБА_2 по телефону спілкувався із своїм знайомим, якого він теж знав. Він попросив у ОСОБА_2 телефон поспілкуватись , зайшов за будинок і коли побачив, що ОСОБА_2 за ним не спостерігає, вирішив здати його телефон в ломбард.

За отримані кошти він купив собі цигарки та пиво, пригощав свого знайомого в барі в с. Заслучне. Коли ОСОБА_2 почав вимагати в нього телефон, він викупив викрадений телефон в ломбарді за кошти, які йому дала мати. Викрадений телефон повернуто ОСОБА_2.

Після звільнення з місць позбавлення волі він був працевлаштований на ВАТ

« Красилівський цукровий завод» спочатку з іспитовим строком, а потім з червня 2010р. для відбування покарання у вигляді виправних робіт, коли почали рахувати відбування покарання в нього загострилась язва желудка і він не міг ходити на роботу, в лікарню не звертався, тому його звільнили за прогули. На іншу роботу його не брали, тому як він перебував під наглядом.

Просить врахувати його стан здоров»я, не карати строго, подібного він більше не вчинить.

Вина підсудного у вчиненому стверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні підтвердив пояснення ОСОБА_1, суду також пояснив, що претензій до підсудного не має, телефон йому повернуто.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в «Мега-Ломбарді» в м.Красилові. 14 жовтня 2011 року до неї приходив чоловік, який представився ОСОБА_1 та сказав, що хоче здати мобільний телефон марки «Samsung S5230», за мобільний телефон він отримав 150 грн. Про те, що мобільний телефон був викрадений вона не знала.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 15.10.2011 року вона разом із ОСОБА_2 ходила до ОСОБА_1, який зі слів ОСОБА_2 заволодів його телефоном та не повернув.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 17.10.2011 року він перебував в складі слідчо-оперативної групи. В обідній час до чергового поспупило повідомлення про те, що ОСОБА_1 викрав мобільний телефон в ОСОБА_2 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1 приніс даний телефон, який викупив в ломбарді, і він протоколом особистого огляду в присутності понятих в нього його вилучив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що 15.10.2011 року до неї додому прийшов ОСОБА_2 зі своєю дівчиною і повідомили їй, що її син викрав у нього мобільний телефон. Син підтвердив викрадення мобільного телефону. Вона попросила у ОСОБА_2 щоб він не подавав заяву в міліцію, оскільки викрадений телефон вони повернуть.

Також після заміни позбавлення волі на виправні роботи син мав працювати у неї на ринку продавцем, однак в КВІ сказали, що так не можна і сина працевлаштували на ВАТ «Красилівський цукровий завод», але там його почали принижувати в зв»язку із судимістю і він був звільнений за прогули.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі був працевлаштований на ВАТ « Красилівський цукровий завод», спочатку з іспитовим строком, а потім по договору. Відбування строку виправних робіт рахувалось

після іспитового строку, і було зараховано всього два дні в червні 2010р. з того часу як надійшли повідомлення з КВІ, а 29.06.2010р. він був звільнений з роботи за прогули.

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснив, що він є власником ПП « ЛБТ Тандем», в 2011р. із центру зайнятості до нього був направлений на роботу ОСОБА_1, який поробив один день , а на другий день не прийшов.

Вина підсудного у скоєнному доведена також письмовими доказами по справі, а саме поясненнями свідків ОСОБА_13 ( а.с.36), ОСОБА_14 ( а.с.37) т.2, ОСОБА_15 ( а.с.65) ОСОБА_3 ( а.с.73-74) т.1 даними на попередньому слідстві,

протоколом особистого огляду підсудного ( а.с. 17 т.1) при якому він видаі викрадений мобільний телефон ОСОБА_2, гарантійним талоном до телефона ( а.с. 18 т.1), довідкою про вартість викрадених мобільного телефона, стартового пакета та флеш-карти ( а.с.19, 20, т.1), договором здачі телефона в ломбард ( а.с. 2425 т.1), протоколом огляду документів ломбарда ( а.с. 27т.1) та приєднаня до справи ( а.с. 28 т.1), висновком експерта про вартість викраденого мобільного телефона ( а.с. 41-45 т.1), протоколом огляду викраденого мобільного телефону ( а.с. 47 т.1), постановою про визнання телефона речовим доказом по справі, розпискою потерпілого ( а.с. 49,50, 51 т.1), протоколом відтворення обстановки та обставин події ( а.с.78-82),

трудовим договорами укладеними ТОВ « Красилівський цукровий завод» і ОСОБА_1 ( а.с. 19-24 т.2), протоколом виїмки особової справи КВІ на ОСОБА_1 та матеріалами особової справи ( а.с. 89, 90-194 т.2).

Оцінивши зібрані по справі докази, суд находить, що дії підсудного попереднім слідством вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, а також за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування виправних робіт особою засудженою до цього покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При обранні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєнних злочинів, обставини справи, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, щиросердно розкаявся у скоєному, що його відповідальність пом"якшує. Судом також враховується, що тяжких наслідків від дій підсудного не настало, цивільного позову по справі не заявлено, завдані збитки потерпілому повністю відшкодовані, а тому враховуючи також стан здоров»я підсудного, який стаціонарно лікувався під час розгляду справи, суд находить можливим призначення підсудному міри покарання у виді арешту.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон підлягає поверненню потерпілому, інші підлягають залишеню в матеріалах справи. З підсудного підлягає також стягнення витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст. 389 КК України і призначити покарання

за ст. 185 ч.1 КК України - 4 місяці арешту,

за ст. 389 ч.2 КК України- 3 місяці арешту.

В силу ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого остаточно визначити 4 місяці арешту.

На підставі ст. 71, 72 КК України враховуючи невідбуте покарання за попереднім вироком, яке було замінене на більш м»яке у вигляді громадських робіт, остаточно визначити шляхом часткового скаладання покарань 5 місяців арешту.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 225,12 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області , р/р № 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 « за дослідження -10».

Речові докази по справі повернути за належністю, а саме мобільний телефон повернути потерпілому ОСОБА_2, інші речові докази залишити в справі.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб через Красилівський районний суд.

Суддя Л. М. ЧОРНА