Постанова № 28909794, 16.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/61/13- п

Провадження №: 3/752/234/13

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.01.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сальникова Н.М. розглянув матеріали, які надійшли від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фрунзени Флорештинського району Республіки Молдова, ідентифікаційний НОМЕР_1, який працює бухгалтером ПАТ «КМЗ», що зареєстрований: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 року до Голосіївського районного суду м.Києва від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби надійшов протокол від 02.10.2012 року про адміністративне правопорушення серії КР № 071791, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії КР № 071791 від 02.10.2012 року зазначено, що 02.10.2012 року при проведенні інспектором ДПІ перевірки /акт №724/1-15-30-00333581/ з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за липень 2012 року, було встановлено, що ОСОБА_1, будучи бухгалтером ПАТ «КМЗ», зависив залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за липень 2012 року, чим порушив вимоги п.п. 201.2, 201.7, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України /далі - ПкУ/ та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду, жодних клопотань про відкладення або розгляд справи за його відсутності до суду завчасно не надіслав. У відповідності до ст.268 КУпАП вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, відносно якої складено протокол.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Положеннями ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 201.2, 201.7, 201.8, 201.10 ст.201 ПкУ визначено форму податкової накладної. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу і який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень ч.1 ст.163-1 КУпАП складом адміністративного правопорушення є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії КР № 071791 від 02.10.2012 року, копією акту №724/1-15-30-00333581/ від 02.10.2012 року/а.с.2-9/.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п. 201.2, 201.7, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України /далі - ПкУ/, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Суд, враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення в сфері порушення ведення податкового обліку, та беручи до уваги диспозицію інкримінованої статті, якою не визначено ані момент, з якого правопорушення вважається закінченим, ані встановлено обов'язкової ознаки, як строк, встановлений законодавством, приходить до висновку, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки виявити його можна лише під час перевірки.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення при триваючому правопорушенні може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Згідно положень ст.23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення під час розгляду справи не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, враховуючи характер та суспільну небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини та відношення до скоєного правопорушення, особу правопорушника та соціальне положення, майновий стан, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративних стягнень, відсутність обставин, пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та приходжу до переконання, з огляду на дотримання принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу, за умови відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, про доцільність призначення адміністративного стягнення в межах санкції статті, відповідно до ст.24 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Обставин, які б позбавляли можливості застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено і на розгляд суду не надано. Окрім того, також вважаю, що в даному випадку таке стягнення, як штраф в мінімальному розмірі, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для накладення штрафу в максимальному розмірі.

Керуючись ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 /вісімдесят пять/ гривень.

Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови -не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Н.М. Сальникова