Ухвала суду № 28904007, 28.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ралець Р.В.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" січня 2013 р. Справа № 1705/1302/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю представника позивача:

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "19" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів з вимогами про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати пенсії за вислугу років, яка виплачена відповідачем на підставі рішення суду.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19.11.2012 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дубенського міськрайоного суду Рівненської області 04.02.2010 року та Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 22.07.2011 року зобов'язано відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за вислугу років з 29.12.2004 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Зазначені судові рішення набрали законної сили 22.07.2011 року.

Відповідачем було призначено та 05.01.2012 року виплачено пенсію за період 01.01.2007 року по 31.01.2012 року в сумі 44 097.19 грн., а 09.02.2012 року відповідачем було виплачено решту пенсії за рішенням суду в сумі 8492.04 грн., без врахування компенсації у зв'язку із втратою частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати пенсії за вислугу років, як зазначає позивач.

Звернувшись до відповідача з вимогою щодо компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, позивач отримав відмову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неправомірними діями та бездіяльністю відповідача щодо невиплати грошової компенсації, законні права та інтереси позивача було порушено.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Таким чином, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Як вбачається з обставин справи, в даному випадку позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на прийняття судом рішення суду, яким зобов'язано відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років. Тобто суми заборгованості по пенсії позивача не нараховувались щомісячно, а були визначені на підставі рішення суду, яке набрало законної сили і відповідачем було виконано.

За таких обставин, вимоги позивача, з огляду на положення норм Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є безпідставними і задоволенню не підлягали.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу і скасовує судове рішення, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є не обґрунтованою, а тому її слід скасувати. Доводи відповідача є переконливими, підтверджуються наведеним вище та відповідно, можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити, постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19.11.12 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028