Ухвала суду № 28903906, 24.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. Справа № 9104/152393/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект» та Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

22.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року.

З урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 18.10.2011 року (вх. № 47299) позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо винесення оскаржуваних повідомлень - рішень та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року в частині визначення суми несплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 19438,10 грн. та визначення суми штрафних санкцій.

Основним твердженням позивача в обґрунтування позовних вимог є те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки у позивача відсутні товарні залишки та незавершене виробництво, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, а залишкова вартість основних засобів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, становила 12181,06 грн. Відтак позивач вважає дії відповідача протиправними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області щодо прийняття податкових повідомлень рішень № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1745,37 грн. та штрафної (фінансової) санкції 872,69 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/0 від 15.09.2010 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн., з яких 1745,37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/1 від 03.12.2010 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн. з яких 1745.37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, і позивач і відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позиція податкового органу мотивовано тим, що під час проведення перевірки було встановлено не проведення позивачем умовного продажу та не збільшено суму податкового зобов'язання, чим занижено об'єкт оподаткування на суму 87470,50 грн. та, відповідно, суму податкових зобов'язань в розмірі 17494, 10 грн. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті у відповідності до вимог законодавства.

Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект» в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі хибного висновку відповідача про безпідставність та неправомірність визначення залишкової вартості основних засобів, по яких відшкодовувався податок на додану вартість, акцентує увагу на безпідставність нарахувань ПДВ із амортизаційних відрахувань.

Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги заловолити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

ТзОВ «Студія сходів «Акорд Проект» зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 21.01.2006 року, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 11024218 від 02.09.2011 року (а.с. 56-57); взято на облік в органах державної податкової служби 23.01.2006 року за № 02502371, що підтверджується довідкою ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області № 32/10/29-02371 від 23.01.2006 року (а.с.58).

В період з 02.08.2010 року по 20.08.2010 року Державною податковою інспекцією в Пустомитівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Студія сходів «Акорд Проект», про що складено Акт № 1036/232/34069793 від 26.08.2010 року (а.с.82-106) про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Пр податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 19438,10 грн.

15.09.2010 року та 03.12.2010 року відповідачем на підставі згаданого акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000932350/0 та податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000932350/1, якими за порушення п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок нг додану вартість в сумі 29157 грн., у тому числі за основним платежем 19438 грн., за штрафними санкціями 9719 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «Студія сходів «Акорд Проект» до ДПА України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 року № 0000932350/0 (від 03.12.2010 року № 0000932350/1). За результатами розгляду скарги, ДПА України було прийнято рішення про залишення без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення, а скаргу директора ТзОВ «Студія сходів «Акорд Проект» без задоволення. Дане рішення було обґрунтоване тим, що до розгляду первинної скарги, не надано належним чином оформлених документів, які б свідчили про умовний продаж товарних залишків та основних фондів, що перебували в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах таких товарів за звичайними цінами та відповідно до яких збільшено суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Даючи правову оцінку покликанням апелянтів на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Згідно п.1.3. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.7. ст.1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

31.12.2009 року у позивача анульовано свідоцтво платника ПДВ № 18550543 від 06.02.2006 року на підставі реєстрації платником єдиного податку за ставкою 10%.

В силу вимог п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податковий зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідно до Акту перевірки від 26.08.2010 року № 1036/232/34069793 сума нарахованого податку у розмірі 19438 грн. складається з:

-1944,00 грн. - суми податкових зобов'язань за не включення позивачем суми орендної плати у розмірі.

-17494,10 грн. - суми податкових зобов'язань за непроведення умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 грн. та основних засобів в сумі 63520,40 грн.

При вирішенні питання щодо умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 грн., необхідно звернути увагу на те, що на рахунках позивача 23 «незавершене виробництво» та 28 «Товари» обліковуються суми у загальному розмірі 23950,07 грн., які складаються з 23491,74 грн. (рах. 23) та 458,33 грн. (рах. 28).

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги покликання позивача на те, що дані бухгалтерського обліку не підтверджують фактичного існування товарних залишків та незавершеного виробництва, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ і які підлягали умовному продажу, а підтверджують, що сума 23491,74 грн. на рахунку № 23 є амортизаційними відрахуваннями, що накопичились на рахунку за період липень - грудень 2008 р., а сума 458,33 грн. є вартістю мобільного телефону Нокіа 6020, який по суті є основним засобом, однак обліковується на рахунку 28 «Товари».

Згідно п. 3.8. Акта перевірки 20.08.2010 року була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої розбіжностей та порушень не встановлено На пропозицію суду акта інвентаризації позивачем до справи не долучено.

Відтак, колегія суддів вважає недоведеним твердження позивача про правомірність включення суми 23950,07 грн. на рахунки 23 та 28, та непроведення умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 гри.

Стосовно умовного продажу основних засобів в сумі 63520,40 грн. матеріалами справи встановив наступне.

Актом перевірки встановлено, що залишкова вартість основних фондів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ, становила 63520,40 грн. Залишкова вартість основних засобів складається з:

ѕ листогибна машина - 3752,3 грн .

ѕ електроустановка - 2790,57 грн..

ѕ попилковий верстат - 4959,28 грн.,

ѕ листові ножиці - 47602,5 грн..

ѕ фрези - 3201,00 грн..

ѕ вертикально-фрезерний верстат - 1215,12 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, шо позовні вимоги слід задовольнити в частині ПДВ в сумі 1745,3 грн., що був сплачений за фрези, придбані у ТзОВ «Фаба Україна», оскільки вказаний контрагент на момент придбання фрез не був платником ПДВ та не мав Свідоцтва платника ПДВ.

В решті позовних вимог відмовлено правомірно, оскільки інша частина основних засобів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ, була придбана у платників ПДВ. відтак позивач був зобов'язаний провести умовний продаж основних засобів та збільшити податкове зобов'язання з ПДВ.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект» та Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. по справі № 2а-7196/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 29.01.2013 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик