Ухвала суду № 28901464, 21.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2336/11/18/0170

21.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99"- Станько Світлана Анатоліївна, довіреність № 01-18/01 від 18.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 25.09.12 у справі № 2а-2336/11/18/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" (вул.Лермонтова, 14 в, місто Сімферополь,95034)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.09.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ-99» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0013631502/0 від 31.08.2010, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013631502/0 від 31.08.2010 та зобов'язання відповідача відобразити бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 2837,00 грн. на особовому рахунку ТОВ "КІНГ 99" у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 2837,00 грн. на особовому рахунку ТОВ «КІНГ 99» у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0013631502/0 від 31.08.2010 є необґрунтованим, у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування товариства за травень 2010 року на тій підставі, що податкова декларація за попередній звітний період не була визнана податковою звітністю, оскільки декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року була подана товариством до податкового органу у встановлені строки.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 31.08.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013631502/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість на 2837,00 грн.

Передумовою винесення відповідачем спірного рішення став акт № 10870/15-2/30395385 від 16.08.2010 документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року по підприємству «Кінг 99».

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на 2837,00 грн. Висновки перевірки обґрунтовані тим, що позивачем не надані до перевірки документи, які підтверджують суму заявленого бюджетного відшкодування, а також тим, що податкова декларація за квітень 2010 року не визнана як податкова звітність.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011,було визначено Законом України «Про податок на додану вартість».

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до пункту 1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.7.4. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як свідчать матеріали справи позивачем до податкового органу було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, де у рядку 23.1 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядка 22.2 податкової декларації за квітень 2010 року відображена сум 2837,00 грн.

В рядку 25.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» позивачем була відображена сума 2837,00 грн.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року за рахунок залишку від'ємного значення податку квітня 2010 року, оскільки податкова декларація за вказаний звітний період не була визнана податковою звітністю, а отже, визначені у ній показники, у тому числі у рядку 22.2 (зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) не були задекларовані, через наступне.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем 17.05.2010 до відповідача було надано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Однак, вказана декларація не була визнана податковим органом податковою звітністю.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 по справі № 2а-5714/11/0170/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг 99» задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг 99» за квітень 2010 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг 99» за квітень 2010 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 по справі № 2а-5714/11/0170/11 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011по справі № 2а-5714/11/0170/11 - без змін.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що вказаним судовим рішенням встановлені обставини, згідно яких надана позивачем декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року відповідає вимогам законодавства та повинна була бути прийнята податковим органом.

Слід зазначити, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, що повністю відповідає приписам частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судова колегія відмічає, що обставини щодо надання позивачем у визначені законодавством строки до податкового органу декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року є такими, що не потребують додаткового доказування. За таких умов, висновки податкового органу, викладені № 10870/15-2/30395385 від 16.08.2010 щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2010 у зв'язку з тим, що декларація за попередній податковий період не була визнана податковою звітністю, є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем суду були представлені первинні документи податкового обліку, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту квітня 2010 року, а саме податкові накладні. Також, позивачем був наданий витяг з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2010 року.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання травня 2010 року та сумою податкового кредиту квітня 2010 року у розмірі 2837,00 грн., що спростовує висновки податкового органу щодо порушення позивачем підпунктів 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому податкове повідомлення-рішення № 0013631502/0 від 31.08.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу на 2837,00 грн. є таким, що прийнято відповідачем протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.09.2012 у справі № 2а-2336/11/18/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко