Рішення № 28901055, 22.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/18035-2012 22.01.13

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

до комунального підприємства «Київський метрополітен»

про стягнення 1 581 340,16 грн.

Представники:

від позивача: Шкурат О.М. - представник за довіреністю № 2420 від 01.03.2011 року;

від відповідача: Василенко Т.О. - представник за довіреністю № 5-Н від 02.01.2013 року.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення 1 581 340,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2012 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - позивач) та комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - відповідач) укладено кредитний договір № 05-47/1-12.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору, відповідачу надано кредит у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 100 000 000, 00 грн., строком на 65 днів з терміном повернення до 10.09.2012 року.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 25 % річних.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по сплаті відсотків, в зв'язку з чим, станом 04.12.2012 року, в останнього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 06.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038, 26 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 06.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038, 26 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті відсотків в розмірі 10 301,90 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/18035-2012, розгляд справи призначено на 14.01.2013 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні від 14.01.2013 року оголошено перерву до 22.01.2013 року.

В судове засідання 22.01.2013 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи, представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з комунального підприємства «Київський метрополітен» заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1 571 038, 26 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 10 301, 90 грн. та 31 626,80 грн. судового збору.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.07.2012 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (банк за договором) та комунальним підприємством "Київський метрополітен" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 05-47/1-12, відповідно до якого банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 100 000 000,00 грн. строком на 65 днів з терміном повернення 10.09.2012 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1.2. договору, позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 25 % річних, розрахункова сума яких за період з 07.07.2012 року до 10.09.2012 року становить 4 439 890,71 грн.

Положеннями п. 5.3.2. кредитного договору встановлений обов'язок позичальника щомісячно, починаючи з липня 2012 року, сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірах і в порядку, передбаченому цим договором.

В порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим, станом на 04.12.2012 року, в останнього виникла заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 06.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038, 26 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо періоду нарахування відсотків за користування кредитними коштами не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2012 року по справі № 5011-71/13509-2012 встановлено, що станом на 07.11.2012 року у комунального підприємства "Київський метрополітен" перед публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" виникла заборгованість за кредитним договором № 05-47/1-12 від 07.07.2012 року по кредиту в розмірі 100 000 000,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 3 961 748,63 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по справі № 5011-71/13509-2012, відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися за 58 календарних днів за період з 10.09.2012 року до 07.11.2012 року, де перший день періоду включено до розрахунку, а останній день не включено. Таким чином, відсотки за 07.11.2012 року не увійшли до позовних вимог, нарахування відсотків здійснено по 06.11.2012 року включно.

Окрім того, у відповідності до п. 4.3. кредитного договору, відсотки за користування кредитом розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом "факт/факт"). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення кредиту.

Згідно виписки по особовому рахунку позичальника № 2062.0.00.15.0432, 30.11.2012 року здійснено проведення погашення кредитної заборгованості в розмірі 100 000 000,00 грн. Як вбачається з довідки про заборгованість комунального підприємства "Київський метрополітен" за кредитним договором № 05-47/1-12 від 07.07.2012 року станом на 12.01.2013 року, відсотки за користування кредитними коштами нараховуються за 81 календарних днів за період з 10.09.2012 року до 30.11.2012 року, де перший день періоду включено до розрахунку, а останній день не включено. Таким чином, нарахування відсотків за 30.11.2012 року не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, станом на 04.12.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 05-47/1-12 від 07.07.2012 року по відсоткам за користування кредитом за період з 07.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038, 26 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 10 301,90 грн. за період з 07.11.2012 року по 03.12.2012 року включно.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1. кредитного договору, у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищенаведене та наявність у комунального підприємства "Київський метрополітен" заборгованості за кредитним договором № 05-47/1-12 від 07.07.2012 року по відсоткам за користування кредитом за період з 07.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038, 26 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 10 301,90 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, ідентифікаційний код 19364259) заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 06.11.2012 року по 30.11.2012 року в розмірі 1 571 038 (один мільйон п'ятсот сімдесят одна тисяча тридцять вісім) грн. 26 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті відсотків в розмірі 10 301 (десять тисяч триста одна) грн. 90 коп. та 31 626 (тридцять одна тисяча шістсот двадцять шість) 80 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.01.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий