Вирок № 28900793, 23.01.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/13992/2012

Провадження № 1-кп/361/7/2013

23.01.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Кічинської О.Ф.

при секретарі - Лобко А.С.

з участю прокурора - Мельниченка О.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012 року за № 12012100130000038, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тарасівка Броварського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має малолітню дитину, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25.10.2012 року, близько 04 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, побачив біля домоволодіння АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_3, вантажний мікроавтобус марки «RENAULT Master». Достовірно знаючи, що вказаним транспортним засобом керує молодий чоловік на ім»я «ОСОБА_5»та приревнувавши до останнього мешканку будинку ОСОБА_3, яка йому подобалася, ОСОБА_2 вирішив помститися «Дмитру»шляхом знищення його майна. Реалізовуючи злочинний умисел і переконавшись у відсутності поблизу водія чи сторонніх осіб, які б могли помітити його протиправні дії, обвинувачений 25.10.2012 року, близько 04 години, безперешкодно відчинив незамкнені передні пасажирські дверцята належного ОСОБА_1 вантажного мікроавтобуса марки «RENAULT Master»1998 року випуску, д/н НОМЕР_1, та за допомогою наявної у нього запальнички підпалив переднє пасажирське сидіння транспортного засобу і газети, що знаходилися всередині салону.

Відповідно до висновку судової пожежотехнічної експертизи № 57-в від 26.11.2012 року, осередок пожежі, що виникла 25.10.2012 року в автомобілі марки «RENAULT Master»д/н НОМЕР_1 під час його перебування біля домоволодіння АДРЕСА_2, знаходився в межах пасажирського сидіння. Причиною даної пожежі стало стороннє занесення джерела відкритого полум»я до горючих матеріалів, які знаходились в осередку пожежі. Згідно з висновком судово-хімічної експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів № 1748/х від 14.11.2012 року, на фрагментах обгорілого й звугленого паперу та пожежному смітті у вигляді звуглених залишків матеріалу невідомої природи слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено.

Виходячи з висновку автотоварознавчої експертизи від 12.11.2012 року, матеріальний збиток, завданий власникові колісного транспортного засобу - автомобіля марки «RENAULT Master»д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження вогнем становить 68 290 грн.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в умисному пошкодженні майна шляхом підпалу визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Показав, що 25.10.2012 року, близько 04 години, повертаючись в стані алкогольного сп»яніння з дня народження приятеля та маючи намір відвідати знайому ОСОБА_3, з якою періодично зустрічався, побачив біля її будинку мікроавтобус марки «RENAULT Master», на якому, наскільки він знав, їздив молодий чоловік із сусіднього села на ім»я «ОСОБА_5». Оскільки ОСОБА_3 не реагувала на його телефонні дзвінки, на стукіт не відчиняла вхідні двері будинку, він, усвідомлюючи, що остання проводить час із «ОСОБА_5»і приревнувавши її, розлютився. Оглянувши транспортний засіб та випадково виявивши, що його дверцята не замкнені, побачивши біля водійського сидіння велику кількість газет і не в змозі придумати інший варіант помсти, крім пошкодження майна «ОСОБА_5», він наявною запальничкою підпалив газети, полум»я з яких швидко перекинулося на поролон у нижній частині сидіння мікроавтобусу, після чого залишив місце вчинення протиправного діяння, не замислюючись про його наслідки. Про себе підсудний повідомив, що має статус потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з 2004 року по 2012 рік працював в Управлінні розвідувально-пошукової діяльності МВС України, звільнився з органів внутрішніх справ через низьку заробітну плату, що унеможливлювала матеріальне утримання родини, в березні 2012 року припинив сімейні стосунки з ОСОБА_4, проживає з матір»ю, що отримує пенсію колишньої вчительки в розмірі 1 200 грн., і донькою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, утримує їх, неофіційно працюючи на будівництві, неправомірність вчиненого усвідомив і належні висновки для себе зробив, сплатив потерпілому 14 800 грн. і зобов»язується в найкоротший термін повністю відшкодувати завдані пошкодженням його транспортного засобу збитки.

Враховуючи те, що обвинуваченим і потерпілим не оспорюються фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви в добровільності їх позицій, суд за згодою учасників судового провадження, роз»яснивши обвинуваченому ОСОБА_2 і потерпілому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_2 в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах, тому засуджує його за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_1, який претензій морального характеру до обвинуваченого не має, просить не ізолювати його від суспільства, надавши можливість відшкодувати завдані протиправними діями матеріальні збитки; дані про особу ОСОБА_2, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку лікарів психіатра й нарколога не перебуває, проживає з дитиною та матір»ю пенсійного віку, самостійно утримує доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обставинами, які, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 66 КК України, пом»якшують покарання ОСОБА_2, є щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність понести за вчинене передбачене законом покарання, а також часткове добровільне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, тому що на день розгляду справи в суді обвинуваченим добровільно сплачено потерпілому 14 800 грн. Передбаченою ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання винної особи, є вчинення кримінально караних дій у стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази відсутні.

Передбачені ст. 118 КПК України процесуальні витрати по справі в сумі 588 грн. 48 коп. за проведення судово-хімічної експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів і 784 грн. за проведення судової пожежотехнічної експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень КПК України, запобіжні заходи, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. 02.11.2012 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, який до розгляду справи по суті не скасовано та не змінено, тому, на думку суду, його дія має бути продовжена до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, п. 9 Перехідних положень КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, в період якого зобов»язати ОСОБА_2 відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області (р/р 31250272210700, код ЗКПО 25574713, МФО 821018, УДК у Київській області) процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів у розмірі 588 грн. 48 коп. і судової пожежотехнічної експертизи в сумі 784 грн., а всього 1 372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн. 48 коп.

Обрану в ході досудового слідства на підставі ст. 151 КПК України 1960 року міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя О. Ф. Кічинська