Рішення № 28897831, 21.01.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р.Справа № 14/62/5022-987/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" О.Кошового, 3, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область,22000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" юридична адреса: с.Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823 (поштова адреса: вул. Музейна, 5, м. Волочиськ, Хмельницька область,31200)

про cтягнення заборгованості в сумі 479254,14 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Шмаль С.А. - директор, протокол загальних зборів № 2/08 від 22.08.12 р., Гурба М.В. - представник, доручення № 2/08 від 07.12.12 р.;

відповідача: Бойчук В.І. - представник, довіреність № 2/08 від 14.12.11 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про стягнення заборгованості в сумі 479254,14 грн.

04.01.2013р. позивачем по справі подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 98819,80 грн., а також 17.01.2013 р. - на суму 50000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає, що дії позивача по зменшенню розміру позовних вимог відповідають ст. 22 ГПК України, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів учасників процесу, не суперечать законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням зменшеної суми основного боргу.

Таким чином, судом вирішується по суті спір щодо стягнення основного боргу з товариства з обмеженою відповідальністю в сумі 324489,00 грн. та нарахованих трьох відсотків річних і інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позов в судовому засіданні, повноважний представник позивача посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару на підставі накладних (копії в матеріалах справи) згідно договору поставки №27 від 25.07.2012 р., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з врахуванням трьох процентів річних та інфляційних нарахувань в сумі 330434,34 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно письмового відзиву на позов, а також усних пояснень повноважного представника у судових засіданнях проти існування заборгованості перед ТОВ "Украгроторг" не заперечує.

В судових засіданнях представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

25 липня 2012р. між ТОВ "Украгроторг" (Постачальник) та ТОВ "Агробізнес" (Покупець) було укладено договір поставки №27 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується передавати у власність своєму контрагенту жито озиме (далі - Товар), а Покупець приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Асортимент Товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються сторонами у Специфікації, що є додатком № 1 до даного Договору і є невід'ємною його частиною (п.п. 2.1., 2.2., 3.1 Договору).

Крім того, згідно третього розділу Договору Постачальник зобов'язаний передати товар Покупцеві згідно специфікації за видатковою накладною і моментом виконання обов'язку Постачальника передати товар є момент надання Товару в розпорядження Покупця.

Оплата за Договором здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Украгроторг".

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору передав покупцю, згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, 1008318 кілограм Товару на загальну суму 1613308,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 укладеного правочину, Покупець взяв на себе зобов'язання сплатити Постачальнику загальну вартість Товару на умовах попередньої оплати.

Законодавець статтею 693 ЦК України визначив, що в тому разі коли договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання покупцем, покупець повинен здійснити оплату в строку встановлений договором.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару ( що і мало місце у спірних правовідносинах) застосовуються положення статті 538 цього Кодексу , тобто Покупець зобов'язаний виконати свої грошові зобов'язання одночасно із поставкою йому відповідної партії Товару.

Вказана правова норма відповідачем не врахована.

Не здійснено ТОВ "Агробізнес" в повному обсязі виплат на користь свого контрагента і після отримання вимоги від нього про сплату суми боргу ( претензія від 11.10.2012 р. №126 та докази її надіслання відповідачу в матеріалах справи).

За таких обставин, суд констатує, що відповідач в установлений Договором та законом строк грошові зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару в повному обсязі не виконав, що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків на 25.09.2012 р., а тому станом на день розгляду спору за ним рахується борг в сумі 324489,00 грн., вимоги про стягнення якого судом задовольняються, як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Посилання відповідача на розрахунок №3 від 24.09.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2012 року , як на доказ поставки йому Товару позивачем в меншій кількості від тієї, що зазначена у первинних документах судом оцінюються критично зважаючи на наступне.

Із наданих позивачем в судовому засіданні письмових пояснень від 19.01.2013 р. № 13 та долучених до матеріалів справи податкових накладних слідує, що коригування відповідних показників у податковій звітності було обумовлене випискою на одну і ту ж поставку товару двох податкових накладних та, як наслідок, подвійним включенням відповідних сум до податкових зобов'язань учасників судового процесу. Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача, що зазначені вище коригування на загальний обсяг фактично поставленого відповідачу товару не вплинули.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено строки проведення розрахунків за поставлений товар, а тому позовні вимоги в частині нарахування з трьох процентів річних в розмір 5272,04 грн. та 673,30 грн. інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню, як заявлені обґрунтовано.

Доказів, які б засвідчували сплату спірних сум заборгованості в процесі вирішення спору відповідач не надав, а суд не здобув.

Таким чином позов слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги на загальну суму 154765,14грн. (479254, 14 грн. (первісна сума основного боргу) - 324489,00 грн. (уточнена сума основного боргу).

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 року зазначено що у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір повертається йому з Державного бюджету України в розмірі переплаченої суми.

З огляду на наведене, суд вважає, що слід повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгроторг"- 2976 грн. 68 коп. судового збору, як зайво сплаченого.

Решта судових витрат, відповідно до ст. 44 - 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (юридична адреса: с.Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823 (поштова адреса: вул. Музейна, 5, м. Волочиськ, Хмельницька область,31200), ідентифікаційний код 30915832) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" (вул. О.Кошового, 3, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область,22000, ідентифікаційний код 30067834) -324489 (триста двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 5272 (п'ять тисяч сімдесят дві) грн. 04 коп. три відсотки річних, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 6609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 32 коп. судового збору.

3. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" (вул.О.Кошового, 3, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область,22000, ідентифікаційний код 30067834) - 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) 68 коп. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 662 від 20.11.2012 р.

4. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

підписано 25.01.2013 р.