Рішення № 28893918, 24.01.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-256/13

В справі № 2609/27270/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Національного університету оборони України, 3-я особа-Служба в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання конституційного права на житло, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і просить визнати їх конституційне право на житло за адресою: АДРЕСА_1.

Посилається в позові на те, що ст. 47 Конституції України їм гарантовано право на житло.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі відповідача і використовується для проживання сімей військовослужбовців.

26.08.2008 року їм був виданий ордер №1186, на підставі якого вони вселилися в кімнату АДРЕСА_1 даного будинку.

Відповідач відмовляється визнавати їх право на житло в цій кімнаті, як отримане ними на законних підставах і знаходиться в їх користуванні.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилається на те, що кімната АДРЕСА_1 була надані сім»ї позивача на час його навчання в академії, після закінчення якого позивач з сім»єю зобов»язаний був звільнити кімнату.

Т.я. позивач з сім»єю після закінчення навчання кімнату в гуртожитку не звільнив, продовжує проживати в ній, академія звернулася до суду з позовом про виселення його з членами сім»ї, який був задоволений.

Рішення суду набрало законної сили і на даний час знаходиться на виконанні.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні позов підтримала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України у в/ч А0202.

26.08.2008 року на сім»ю з двох осіб: він та дружина, під час навчання в НАОУ позивачу був виданий ордер на право зайняття кімнати АДРЕСА_1,який знаходиться на балансі Національного університету оборони України та обліковується в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні як гуртожиток.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім»ї народи вся син ОСОБА_3.

Наказом № 117 від 31.07.2010 року в зв»язку з закінченням навчання позивач був виключений зі списків академії.

/ а.с. 6 -8; 17/

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.10.2011 року, позивач разом з членами сім»ї був виселений з кімнати АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалені судові рішення залишені без змін.

/ а.с. 46 -53 /

Тобто, даними судовими рішеннями було встановлено відсутність правових підстав для проживання сім»ї позивача в спірному жилому приміщенні.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено дані обставини.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Виходячи з викладеного вище, висновків суду про відсутність правових підстав для проживання сім»ї позивача в спірному жилому приміщенні, суд приходить до висновку, що права позивачів з боку відповідача порушені не були, а тому не підлягають захисту.

Дійсно, відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

З цього випливає, що право людини на житло є загальновизнаним.

За таких обставин суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника в судовому засіданні в обґрунтування пред»явленого позову, т.я. гарантоване Конституцією право позивачів на житло відповідачем не оспорюється, це право є невід»ємним від особи і додаткового підтвердження у судовому порядку це право не потребує.

Керуючись ст.ст.24, 47 Конституції України, ст.ст.127-132 ЖК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61,209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Національного університету оборони України, 3-я особа-Служба в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання конституційного права на житло відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя