Рішення № 28893780, 23.01.2013, Оболонський районний суд міста Києва

28.01.2013 Справа № 2605/15710/12

Справа пр. №2/756/354/13

ун. №2605/15710/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, у якій вона постійно мешкає з чоловіком та дітьми.

11.06.2012 року відбулось залиття квартири позивача. Як стверджувала ОСОБА_1, залиття трапилось з вини власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2

В акті про залиття від 12.06.2012 року, складеному комісією ЖЕК №514 комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" в Оболонському районі м. Києва, вказано, що причиною залиття квартири позивача є протікання змішувача та каналізаційної гребінки санвузла в квартирі АДРЕСА_2; внаслідок залиття пошкоджено оздоблення квартири ОСОБА_1, а саме: стелю і стіни у коридорі, стелю та стіни у кухні.

Внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири позивачеві заподіяно збитків у сумі 7283,00 грн., що підтверджується кошторисом від 10.09.2012 року на ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1.

З цих підстав позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь збитки у сумі 7283,00 грн., 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, судовий збір (державне мито) у сумі 321,90 грн.

Позивач у судовому засіданні свій позов підтримала, просила суд його задовольнити.

У судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечували, зазначили, що залиття квартири позивача дійсно відбулось з квартири ОСОБА_2, проте вина ОСОБА_2 у залитті відсутня. Так, зі слів відповідача та його представника, винним у залитті квартири, що належить на праві власності ОСОБА_1, є син дружини ОСОБА_2 Також відповідач та його представник не погоджувались з розміром збитків, спричинених позивачу внаслідок залиття її квартири. З цих підстав ОСОБА_2 та його представник просили суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.7). У цій квартирі позивач постійно мешкає з чоловіком та дітьми.

11.06.2012 року відбулось залиття квартири позивача. Факт залиття зафіксовано актом від 12.06.2012 року, складеним комісією ЖЕК №514 комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" в Оболонському районі м. Києва, в якому зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_1 трапилось внаслідок протікання змішувача та каналізаційної гребінки санвузла в квартирі АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_2 У результаті залиття в квартирі позивача пошкоджено 4,2 кв. м стелі і 14,5 кв. м стін у коридорі; 6,3 кв. м стелі та 22,8 кв. м стін у кухні (а.с.5). У судовому засіданні факт залиття квартири, власником якої є ОСОБА_1, відповідачем та його представником не оспорювався.

Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК, що регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Ч.2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Будь-яких доказів, на підтвердження відсутності його вини в завданні шкоди позивачеві, ОСОБА_2 не надано.

Ст.1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.

Так, ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести потерпілим для відновлення їх квартири у зв'язку з її залиттям.

Внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири позивачеві спричинено збитки у сумі 7283,00 грн., що підтверджується локальним кошторисом від 10.09.2012 року на ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.6).

Доказів, які б спростовували дані, наведені у кошторисі, в якому зазначений перелік робіт для проведення ремонту в квартирі позивача, а також вартість цих робіт, відповідач та його представник в судовому засіданні не надали. Підстав ставити під сумнів правильність даного кошторису у суду немає, оскільки зазначені в кошторисі найменування об'єктів у квартирі ОСОБА_1, які потребують ремонту фактично відповідають пошкодженням в квартирі позивача, які були зазначені в акті про залиття від 12.06.2012 року. Доводи відповідача щодо невідповідності вартості і обсягу робіт, зазначених у кошторисі даним, наведеним в акті про залиття від 12.06.2012 року не обґрунтовані відповідним розрахунком з посиланням на те, які роботи необхідно здійснити в квартирі позивачів для усунення пошкоджень в результаті залиття, вартості цих робіт та матеріалів. Клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з'ясування, розміру матеріальних збитків, заподіяних позивачеві внаслідок залиття її квартири, ОСОБА_2 та його представник не заявляли.

Отже, суд вважає, що загальний розмір збитків, заподіяних ОСОБА_2 позивачеві внаслідок залиття її квартири, яке трапилось у 11.06.2012 року, складає 7283,00 грн., та підлягає стягненню з нього на користь ОСОБА_1

Ч.1 ст.23 ЦК України гарантоване право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П.3 ч.2 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з нормою ч.1 ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач у зв'язку з пошкодженням внаслідок залиття її квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 500,00 грн. та стягнути цю суму з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 321,90 грн. (214,60 грн. + 107,30 грн. = 321,90 грн.).

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 збитки, спричинені залиттям квартири, у сумі 7283 (сім тисяч двісті вісімдесят три) гривні 00 (нуль) копійок та 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 321 (триста двадцять одна) гривня 90 (дев'яносто) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук