Вирок № 28893224, 14.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2602/2926/12

В И Р О К

іменем України

"14" листопада 2012 р. Дарницький районний суд

м. Києва

у складі: головуючого -судді Пойди С.М.

при секретарі -Моргун Т.О.

за участі прокурора -Демчишина А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малі Мошківці Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого начальником сектору ДП «Укрспирт», раніше не судимого, мешкає по АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 23 липня 2012 року приблизно о 08 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним, належним йому транспортним засобом -автомобілем «Фольцваген Поло», державний реєстраційний номер якого НОМЕР_1, рухався заднім ходом по дворовій дорозі будинку 38-а по проспекту Григоренка в м. Києві від під'їзду № 5 в напрямку під'їзду № 3. Під час руху, підсудний ОСОБА_1, порушуючи вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», проявив неуважність та необачність, не переконавшись в тому, що його дії є безпечними і не створюють перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, а саме потерпілу ОСОБА_2, яка рухалась по дворовій дорозі в попутному напрямку відносно автомобіля підсудного. Внаслідок наїзду потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої стопи у вигляді перелому дистальної фаланги 1 пальця правої стопи, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді саден правої стопи, правої гомілки, правого та лівого колінних суглобів, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Спричинення потерпілій тілесних ушкоджень знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням підсудним вимог Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, підтвердивши суду встановлені обставини справи. Зокрема, підсудний вказав, що 23 липня 2012 року приблизно о 08 годині 30 хвилин він, керуючи належним йому автомобілем «Фольцваген Поло», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, намагався виїхати з двору будинку 38-а по пр. Григоренка в м. Києві. Рухаючись з незначною швидкістю заднім ходом по дворовій дорозі від під'їзду № 5 в напрямку під'їзду № 3, він зосередив свою увагу на відстані між його транспортним засобом та автомобілями, які були припарковані уздовж дворового проїзду. В цей час його автомобілем було здійснено наїзд на потерпілу.

Суд приходить до висновку про винність підсудного на підставі наступних доказів.

В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_2 вказала, що 23 липня 2012 року приблизно о 08 годині 30 хвилин вона разом з ОСОБА_3 вийшли з під'їзду № 3 будинку № 38-а по пр. Григоренка в м. Києві, після чого ОСОБА_3 випередив її та направився до сміттєвих баків, в той час як вона, впевнившись в тому, що дворовим проїздом не рухаються будь-які транспортні засоби, ступила на проїзну частину дворового проїзду та стала рухатись повільним темпом. На третьому-четвертому кроці вона відчула, що позаду неї рухається автомобіль і в цей момент відбувся поштовх в район її поясниці. Таким чином вона впала, а автомобіль підсудного вчинив наїзд на неї. З приводу отриманих тілесних ушкоджень вона проходила курс лікування.

Пояснення потерпілої в судовому засіданні повністю відповідають змісту протоколу відтворення обставин та обстановки події від 11 вересня 2012 року (а.с. 49-51), згідно якого під час проведення досудового слідства ОСОБА_2 на місці пригоди відтворила обстановку та вказала на обставини, за яких 23 липня 2012 року їй було спричинено тілесні ушкодження внаслідок наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 23 липня 2012 року він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій було спричинено тілесні ушкодження. Зокрема, свідок підтвердив, що приблизно о 08 годині 30 хвилин він разом зі ОСОБА_2 вийшов з під'їзду № 3 будинку № 38-а по пр. Григоренка в м. Києві, після чого пішов вперед в напрямку сміттєвих баків, в той час як потерпіла слідувала за ним. Після цього через деякий час він почув як ОСОБА_2 голосно закричала. Обернувшись, він побачив, що на потерпілу здійснив наїзд автомобіль підсудного, який рухався заднім ходом. Після цього він дістав ОСОБА_2 з-під автомобіля та став чекати викликану швидку.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 липня 2012 року (а.с.9-17), на дворовій території будинку № 38-а по пр. Григоренка в м. Києві було зафіксовано обстановку та окремі обставини пригоди, а саме місце розташування автомобіля «Фольцваген Поло», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, місце наїзду на потерпілу, а також оглянуто кузов вказаного транспортного засобу та зафіксовано потертості на фоні бруду на нижній лівій частині заднього бамперу, що відповідає встановленому механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Як випливає зі змісту висновку судової автотехнічної експертизи № 446/ат від 22 вересня 2012 року (а.с.57-60), за встановлених обставин у дорожній ситуації водій транспортного засобу «Фольцваген Поло», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, мав керуватися вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України, однак в діях підсудного ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам вказаного пункту Правил.

Характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_2, було встановлено під час проведення судово-медичної експертизи, згідно висновку якої № 1516/Е від 13 вересня 2012 року (а.с.45-47), у ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження, а саме закрита травма правої стопи у вигляді перелому дистальної фаланги 1 пальця правої стопи, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді саден правої стопи, правої гомілки, правого та лівого колінних суглобів, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Експерт дійшов висновку про те, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли утворитись 23 липня 2012 року при автомобільній травмі, а саме внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом.

Аналізуючи викладені докази, суд вважає що вони є достовірними та не суперечливими, доповнюють один одного та в повній мірі дозволяють встановити обставини, що мали місце 23 липня 2012 року о 08 годині 30 хвилин на території дворового проїзду будинку № 38-а по пр. Григоренка в м. Києві. Зокрема, вказані обставини викладено потерпілою, пояснення якої збігаються поясненням свідка ОСОБА_3 та повністю відповідають поясненням підсудного. В той же час, висновки судово-медичної експертизи в повній мірі підтверджують отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при встановлених судом обставинах, що в сукупності відображує картину реальних подій, які досліджено судом.

Органом досудового слідства, при викладенні обвинувачення, вказано, що дії підсудного, крім іншого, не відповідали вимогам п. 2.3.б Правил дорожнього руху України. Суд вважає, що таке посилання не відповідає вимогам закону та підлягає виключенню з описової частини обвинувачення з огляду на наступне. Кримінальним законом України, а саме диспозицією ч. 1 ст. 286 КК України, передбачено кримінально карані дії, які полягають в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Законом передбачений обов'язковий причинний зв'язок між невиконанням передбачених Правилами норм та наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень. Судом встановлено, що в прямому причинному зв'язку між діями підсудного та спричиненням потерпілій тілесних ушкоджень, є невиконання ОСОБА_1 вимог саме п. 10.9 Правил дорожнього руху України. У зв'язку з викладеним можливе порушення підсудним вимог інших норм Правил дорожнього руху не входить до диспозиції ч. 1 ст. 286 КК України та не може міститись у обвинуваченні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про винність підсудного ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання відносно покарання, суд виходить зі ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи ОСОБА_1, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, щиро покаявся у вчиненому, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави. Призначення підсудному передбаченого санкцією ст. 286 ч. 1 КК України додаткового покарання, суд вважає недоцільним з огляду на обставини справи та характер допущеного ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено позов до підсудного про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7 258 гривень 61 копійку, а також моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень. Вказані позовні вимоги підсудним було визнано частково, а саме позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, в той час як позовні вимоги потерпілої стосовно відшкодування моральної шкоди -частково, в розмірі 1 000 гривень.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Позовні вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди належним чином обґрунтовано та підтверджено письмовими доказами, а саме відповідними чеками щодо оплати послуг таксі для пересування з метою отримання медичної допомоги, придбання ліків та інш., у зв'язку з чим на користь потерпілої підлягає стягненню 7 258 гривень 61 копійка для відшкодування матеріальної шкоди. В той же час позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень суд вважає необхідним задовольнити частково, враховуючи при цьому моральні страждання та переживання, які понесла потерпіла внаслідок дій підсудного, необхідність порушення сталого порядку життя. З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілої 12 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі п'яти тисяч ста гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 -підписку про невиїзд - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди сім тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень шістдесят одну копійку та дванадцять тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285) судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи -сімсот тридцять п'ять гривень шістдесят копійок.

Речовий доказ -транспортний засіб «Фольксваген Поло», державний номерний знак НОМЕР_1 залишити за належністю ОСОБА_1.

На вирок можуть бути подані апеляції до судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий-суддя С.М. Пойда