Ухвала суду № 28893135, 25.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/416/13

Справа № 2011/18214/2012 Головуючий 1 інстанції: Хайкін В.М.

Категорія: трудові Доповідач: Івах А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -Івах А.П.,

суддів -Ізмайлової Г.М., Пшенічної Л.В.

при секретарі -Варюшичевій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету радіоелектроніки на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2012 року за виділеним матеріалом про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету радіоелектроніки, за участю третьої особи -виконуючої обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки Лєсної Наталі Совєтівни про поновлення порушеного права, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2012 року по відкрито провадження у справі.

Ухвалою цього ж суду від 19 листопада 2012 року вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони адміністрації Харківського національного університету радіоелектроніки (ректору, виконуючому обов'язки ректора та іншим особам, які відповідно до закону мають право приймати рішення про звільнення з роботи) вчиняти певні дії, а саме звільняти першого проректора, проректора з навчальної та методичної роботи ОСОБА_1 з посади за п.1 ст.40 КЗпП України до вирішення судом цивільної справи по суті.

На цю ухвалу Харківський національний університет радіоелектроніки подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Харківського національного університету радіоелектроніки, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався положеннями ч.ч.1,3 ст.151 ЦПК України, відповідно до яких суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22 грудня 2006 року ( з наступними змінами) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вживаючи заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, суд не врахував характер правовідносин, що виникли між сторонами, та не обґрунтував, у чому саме полягає загроза невжиття цих заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами, є трудовими, а тому, згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22 грудня 2006 року ( з наступними змінами) вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, не допускається, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, як така, що не може бути визнана законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету радіоелектроніки задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2012 року -скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -