Ухвала суду № 28892986, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м. Київ К/9991/72431/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Енергія»на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012

у справі № 2а/1270/6343/12

за поданням Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства „Енергія"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція у Луганської області Державної податкової служби звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства «Енергія»про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 подання задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивачем на підставі колективної заяви працівників Приватного підприємства «Енергія»про порушення законодавства про працю та використання на підприємстві найманих осіб без належного оформлення трудових відносин було видано наказ № 180 від 13.08.2012 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Енергія»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати незареєстрованих найманих працівників та заробітної плати, виплаченої працівникам у «конвертах», за період з 01.01.2010 по 20.06.2012. та направлення на перевірку № 256 від 14.08.2012.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач відмовився отримати наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки та відмовив у допуску позивача до проведення перевірки, в зв'язку з відмовою розписатися у направленні на перевірку, було складено відповідні акти № 13/17-31823441 від 14.08.2012 та № 14/17-31823441 від 14.08.2012.

14.08.2012 позивач прийняв рішення № 2/17 про застосування адміністративного арешту майна відповідача, на підставі якого було застосовано повний адміністративний арешт майна відповідача та тимчасово зупинено відчуження майна, яке належить відповідачу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, підстави та порядок проведення яких встановлено ст. 77, ст. 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.13 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється серед іншого також у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно з п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

До початку проведення перевірки платнику податків має бути вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи -платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені законодавством, а саме: непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням передбачених законом вимог, не дозволяється.

Згідно п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до ст. 94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п.94.6 ст. 94 Податкового Кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до п.94.10 ст. 94 Податкового Кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що позивач мав правові підстави для застосування адміністративного арешту майна відповідача та винесення відповідного рішення.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства „Енергія" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 2а/1270/6343/12 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства „Енергія" відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 2а/1270/6343/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров С.Е. Острович

О.І. Степашко