Рішення № 28889638, 28.01.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

28.01.2013

Справа № 2704/2806/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

28 січня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого: судді Семенуха Т.Б.

при секретарі - Філімоновій А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа КП «Житлосервіс-15»про виселення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив його виселити з кімнати №30 будинку №26 по вул.Ветвістої в м.Севастополі із всіма членами його родини як таких, що самовільно зайняти житлове приміщення.

Ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 08.06.2012 року до участі у справі у якості співвідповідачів були залучени ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а у якості третьої особи на стороні відповідача КП «Житлосервіс-15».

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що спірна кімната знаходиться у гуртожитку, була надана матері позивача, позивач був зареєстрований у вказаної кімнати. Після позбавлення матері позивача батьківських прав він проживав з батьком та бабусею, а після досягнення повноліття намагався повернутися до спірної кімнати у гуртожитку, однак вияснив, що вона самоуправно зайнята відповідачами, яки відмовились її звільняти.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, поясняли, що вони вселилися до спірної кімнати правомірно, на підставі ордеру від 2002 року, наданому їм за місцем роботи відповідачів в ДП Спілгосп-завод «Качинський», на підставі вказаного ордеру вони були зареєстровані за вказаної адресою, а тому вважають, що вони правомірно набули право користування спірним житлом.

Представник третьої особи з позовними вимогами не погодився, вказував, що спірне житлове приміщення було передано на баланс КП «Житлосервис-15»тільки 20.02.2008 року, архівні документи ним не передавались, а тому надати відомості про видачу ордеру вони не можуть. Однак вказував, що реєстрація за місцем проживання проводиться тільки на підставі ордеру, а тому вказував, що відповідачам спірна кімната була надана правомірно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення має статус гуртожитку.

У 2000 році спірна кімната №30 будинку №26 по вул.Ветвістої в м.Севастополі була надана ОСОБА_5. З нею до спірної кімнати вселився та був зареєстрований 01.09.2000 році неповнолітній син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно до рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29.06.2005 року ОСОБА_5 була позбавлена батьківських прав відносно позивача ОСОБА_1 При цьому судом було встановлено, що дитина тривалий час з матірю не проживає, а мешкає з батьком.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 05.12.2006 року ОСОБА_5 була визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням кімнатою №30 у гуртожитку за адресою: б.26 вул.Ветвіста у м.Севастополі. При цьому рішенням було встановлено, що остання не проживає за спірною кімнатою з 2002 року.

Після залишення матірю позивача спірного житлового приміщення до кімнати №30 вселилися відповідачі та 18.10.2002 року були зареєстровані за вказаною адресою.

Позивач просить висилити відповідачів із спірної кімнати на підставі ст.116 ЖК України, як таких, що самоправно зайняли жиле приміщення.

У відповідності ч.3 ст.116 ЖК України, п.44 Примірного положення про гуртожитки, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі проживають та зареєстровані за спірним жилим приміщенням з 18.10.2002 року, при їх вселенні до гуртожитку вони перебували у трудових відносинах з балансоутримувачем гуртожитку на тій час ДП Спілгосп-завод «Качинський».

Судом перевірялися правові обставини, на підставі яких сторони мають право користуватися спірним житловим приміщенням.

Оскільки спірне житлове приміщення має статус гуртожитку, правовідносини по користуванню ним регулюються положеннями глави 4 ЖК України та Примірного положення про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року (надалі Примирне положення).

Згідно до ст.129 ЖК України, п.10 Примирного положення єдиною підставою для вселення на надану жилу площу є ордер. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

Судом перевірялися наявність ордерів на вселення до спірної кімнати відповідачів та матері позивача, однак відомостей стосовно видачі сторонам відповідних ордері встановлено не було.

При такому положенні суд приходить до висновку, що ні матері позивача, з якої він був вселений до спірної кімнати, ні відповідачам ордер на вселення до кімнати №30 гуртожитку №26 по вул.Ветвістої в м.Севастополі не видавався.

Хоча сторони до наступного часу зареєстровані за спірною адресою, відповідачі проживають та користуються спірним житлом з 2002 року, балансоутримувач гуртожитку не заперечує їх проживанню.

При такому положенні суд приходить до висновку, що правових підстав вважати осіб, які хоча і поселилися в гуртожиток з порушенням встановленого порядку, але зареєстровані за цією адресою компетентним органом, такими, що самоправно зайняли житлову площу у гуртожитку, немає, а тому немає підстав виселяти їх ні за ч.3 ст.116 ЖК України ні за п.44 Примирного положення про гуртожитки.

Крім того, суд враховує, що позивач фактично має місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у відповідачів іншого житла немає, з ним також проживає неповнолітня дитина.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст.ст.116,128,129,132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року N 208, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа КП «Житлосервіс-15»про виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя-підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського

районного суду м.Севастополя Т.Б.Семенуха