Рішення № 28889300, 24.01.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/11/13- ц

Провадження №2/743/26/13

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2013 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.,

за участю секретаря Нерус Н. І.

та представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Ріпки справу за позовом публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення в солідарному порядку заборгованості за послуги в сфері теплопостачання та відшкодування судових витрат, -

встановив:

Своє звернення до суду з позовом до відповідач тим, що свого часу за аналогічними вимогами видавався судовий наказ, який було скасовано за заявою відповідача ОСОБА_2, що й послугувало процесуальною передумовою для звернення до суду у позовному провадженні, адже позивач, згідно рішення виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 7 від 26. 01. 2007 р., є виконавцем послуг у сфері теплопостачання, в тому числі і у спірний період для відповідачів. Останні, усупереч вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, не здійснювали оплату наданих послуг, через що виникла заборгованість в сумі 3 480 грн. 74 коп. за період з 01. 12. 2008 року по 30. 09. 2010 року, чим порушується законне право позивача на своєчасне отримання коштів в оплату наданих послуг, через що й просив про судовий захист у спосіб ним обраний.

В судовому засіданні, фактично не обмежена у повноваженнях, представник позивача, з підстав викладених у позові, в повному обсязі підтримала заявлені вимоги, та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі за викликом не зявилися, ОСОБА_2 клопотала про розгляд справу за її відсутності, від неї надійшли письмові заперечення, сутність яких полягає в тому, що позивачем, який заявив вимоги за період з 01. 12. 2008 року по 30. 09. 2010 року, до розрахунку заборгованості безпідставно відніс 779, 88 грн. в якості сальдо, оскільки станом на листопад 2008 року перед позивачем вона не мала заборгованості; розрахунок заборгованості за ОР № 170404 є недостовірним, оскільки не містить відомостей про оплату відповідачами послуг за серпень та вересень 2010 року на загальну суму 167,58 коп., що були ними здійснені у жовтні 2010 року, до того ж в обґрунтування вимог позивач зазначив розрахунок заборгованості за ОР № 114160, тобто не надав належних доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин; у спірний період послуги надавалися неякісно та на час предявлення позову спливли строки позовної давності, через що просила застосувати наслідки спливу строків позовної давності та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами і оглянуті з ініціативи суду письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідачі зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1.

06 червня 2011 року ОСОБА_3 змінила дівоче прізвище на Прокопчук (а.с. 24 25).

Рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 7 від 26. 01. 2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг на території ради»позивача визначено виконавцем послуг у сфері теплопостачання на території Ріпкинської селищної ради, ним же, як уповноваженим органом, були погоджені тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення у спірний період (а.с. 12 18), на підставі яких позивачем нараховувалися відповідачам розміри коштів в оплату наданих послуг, що знайшло своє відображення у листі розрахунку по ОР № 170404, в якому споживачами послуг позивача за адресою, відносно якої виник спір, зазначені відповідачі (а.с. 4), та згідно якого за період з 01. 12. 2008 року по 30. 09. 2010 року їм позивач нарахував до сплати 2 840 грн. 50 коп., з яких відраховано загалом 139 грн. 64 коп. через аварійне відключення опалення у грудні 2008 року та лютому 2009 року. Оскільки надані послуги відповідачами не оплачувалися, залишок заборгованості склав 2 700 грн. 86 коп., а з урахуванням сальдо на початок строку, - 3 480 грн. 74 коп. У наданих відповідачем ОСОБА_2 копіях квитанцій позивача, за січень та листопад 2008 року, особовим рахунком відповідачів зазначений № 170404, останні не містять відомостей про те, що за ними проведена оплата послуг позивачу, наданих відповідачам у спірний період. Згідно нею ж наданих копій аналогічних квитанцій за серпень і вересень 2010 року та копій фіскальних чеків, 29 жовтня 2010 року кимось з відповідачів сплачено цільовим призначенням загалом 167 грн. 58 коп. (а.с. 37 - 38). У відповідності до відомостей, що містяться у довідці АА № 608137 позивач, як акціонерне товариство, є юридичною особою, видами діяльності якої зокрема є постачання пари, гарячої води, оброблення та видалення безпечних відходів з 25. 07. 1995 року (а. с. 19). Ураховуючи, що сторонами визнається правонаступництво позивача відносно вимог, які надавалися відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго»відповідачам у спірний період, суд дійшов висновку, що ця обставина доказування не потребує.

З оглянутої судом цивільної справи № 2-н-123/2010, убачається, що з аналогічними вимогами до ОСОБА_2 позивач звертався до суду 07. 12. 2010 року із заявою про видачу судового наказу, посилаючись на ОР № 170404. Відповідний наказ було видано 17. 12. 2010 року, але він законної сили не набрав, оскільки ухвалою суду від 12. 01. 2011 року був скасований за заявою боржника ОСОБА_2 (а.с. 4 6, 14, 17, 21 22, 43). В ухвалі, яка є чинною, зазначено що ОСОБА_3 також є належним відповідачем по справі у період, відносно якого зараз справа розглядається судом, що підтверджено копією довідки голови Ріпкинської селищної ради № 838/03 - 05 від 26. 11. 2010 р. (а. с. 7), у своїй заяві про скасування вказаного наказу ОСОБА_2 посилалася на наданий позивачем лист розрахунок по ОР № 170404 та його копію надала як додаток.

Оглянуті судом матеріали цивільної справи № 2518/2191/2012, провадження № 2/2518/406/2012, свідчать, що рішенням суду від 28. 11. 2012 р. у спорі між тими ж сторонами про той же предмет, але відносно періоду з 01. 10. 2010 р. по 29. 02. 2012 р. позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 задоволенні у повному обсязі, виходячи із суми заборгованості визначеної у наданому позивачем листу розрахунку по ОР № 170404, який ураховує у листопаді 2010 року оплату ОСОБА_2 167 грн. 58 коп. Зазначене рішення суду 02 січня 2013 року ухвалою апеляційного суду залишене без змін, отже набрало законної сили і встановлені у ньому обставини не підлягають доказуванню при розгляді інших справ за участю тих же сторін (а. с. 2- 3, 5, 41 46, 64 66). З цього приводу представник позивача додатково пояснила, що споживачі провели оплату послуг поза визначених законодавством строків, тому були ураховані ПАТ у періоді фактичного підтвердження оплати послуг, що урахував суд, приймаючи рішення в оглянутій цивільній справі.

Нормативно правова база, акти якої регулюють спірні правовідносини:

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та абз. 1 п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»передбачено, що споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлені договором строки, разом з тим, свобода договору закріплена у статях 6, 627 ЦК України, тобто сторони мають право вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Статі 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачають саме обовязок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору, що відповідачами зроблено не було. Форма та зміст (умови) типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення населенню, що діяли у спірний період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 та в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 933).

Правовий аналіз ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», постанов Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 та від 3 вересня 2009 р. N 933, свідчить про те, що укладення договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є обовязком споживачів, а не їх правом.

Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1267 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 і від 12 липня 2006 р. N 959»визначали механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню у період відносно якого виник спір, та сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги, а згідно ч. 2 ст. 32 цього Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Пункт 18 Постанови КМУ № 630 від 21. 07. 2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В силу статей 257, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Через попереднє, визначене процесуальним законодавством як обовязкове (ч. 3 ст. 118, п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України), звернення позивача до суду, суд дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_2 застосувати наслідки спливу позовної давності.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки взаємні права та обовязки сторін виникли в силу взаємних їх дій (ст. 11 ЦК України), обраний позивачем спосіб захисту свого права на оплату наданих послуг відповідає приписам ч. 2 ст. 16 ЦК України, то суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність письмового договору між постачальником послуг та споживачем не впливає на обовязок останнього оплачувати вартість спожитих послуг; заперечення ОСОБА_2 про неналежне надання послуг позивачем у листопаді 2008 року та січні 2009 року (а.с. 35 36) знайшли своє підтвердження в суді, та, як убачається з листа розрахунку по ОР № 114160 у ці періоди позивачем відраховано загалом 139 грн. 64 коп. через аварійне відключення опалення, що відповідає пункту 23 Постанови КМУ № 630 від 21. 07. 2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», - у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Зважаючи на те, що позивач заявив вимоги за період з 01. 12. 2008 року по 30. 09. 2010 року і їх розмір підтверджено належним розрахунком, то суд дійшов висновку, до суми заборгованості ним безпідставно віднесено 779, 88 грн. в якості сальдо на початок періоду відносно якого в суді розглядається справа, отже відповідачі повинні сплатити кошти позивачу у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за період з 01. 12. 2008 року по 30. 09. 2010 року, та розмір якої підтверджено листом розрахунком по ОР № 170404, адже відповідачами не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що позивачем вони обліковуються за ОР № 114160 і цей висновок суду підтверджується вище викладеними доказами, які були судом безпосередньо досліджені. З цих підстав суд дійшов до висновку, що посилання позивача у тесті позовної заяви на цей особовий рахунок є технічною помилкою, як і зазначення, що розрахунок в якості додатку до позову наданий в 2 примірниках на 4 аркушах, що не перешкоджає суду прийняти законне та обєктивне рішення по суті спору про часткове задоволення заявлених вимог, у звязку з чим, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати позивачеві належить присудити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 6, 15, 16, 264, 626 - 631 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955, та зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. N 231, керуючись ст. ст. 10; 11; 57 - 61; 80; 88; 208 209; 212- 215; 218; 293 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (08. 12. ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та Прокопчук (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_4 (19. 02. ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26004300000976, банк «Демарк», м. Чернігів, МФО 353575) у рахунок погашення заборгованості за послуги в сфері теплопостачання за період з 01 грудня 2008 року по 30 вересня 2010 року 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 86 коп.

На відшкодування понесених позивачем судових витрат стягнути з ОСОБА_2 (08. 12. ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26004300000976, банк «Демарк», м. Чернігів, МФО 353575) 83 (вісімдесят три) грн. 27 коп. судового збору.

На відшкодування понесених позивачем судових витрат стягнути з Прокопчук (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_4 (19. 02. ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26004300000976, банк «Демарк», м. Чернігів, МФО 353575) 83 (вісімдесят три) грн. 26 коп. судового збору.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2013 року.

Суддя В. І. Шляхов