Вирок № 28885991, 28.01.2013, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 1004/2215/12 Провадження № 1/358/10/13 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарях Олійник Л.С., Годжаєвій З.Ф., за участю прокурора Власова Є.К., потерпілої ОСОБА_1, законного представника потерпілої ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого 03.05.2012 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком один рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

8 липня 2012 року близько 5 години 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння…»; рухаючись по проїзній частині дороги по вул. Миколаївська в м. Богуслав в напрямку центра міста, зі швидкістю близько 100 км./год., чим перевищив максимально дозволену в населених пунктах швидкість руху, тим самим порушив вимоги п.12.4 ПДР України, яким « у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/годину»; не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля чим, самим порушив вимоги п.12.1 ПДР України, яким передбачено, що «під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; не справився з керуванням автомобіля та допустив наїзд на електроопору, зупиночний комплекс з кіоском, що належить ТОВ Агрофірма «Рось Елеватор» та паркан господарства ОСОБА_5, що розташоване по АДРЕСА_2, чим самим порушив вимоги п. 12.3 ПДР України, «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: "струсу головного мозку, перелому бічної маси другого шийного хребця з забоєм спинного мозку на цьому рівні, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, забій грудної клітки зліва, забій лівої нирки", чим самим, ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1.5 ПДР України, де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно висновку експерта № 93/77/68 Д від 18.10.2012 за ступенем тяжкості вище описаний перелом бічної маси другого шийного хребця з забоєм спинного мозку на цьому рівні, згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.05.1995 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент спричинення.

Дії водія ОСОБА_4, який порушив вимоги п.п. 1.5, 2.9.(а), 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, які настали для потерпілої ОСОБА_1

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що потягло за собою заподіяння потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, визнав повністю і пояснив, що 8 липня 2012 року близько 5 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля кафе «Аннушка», що розташоване по вул. Миколаївській м. Богуслав, він запропонув своїй сестрі ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які знаходились на задньому сидінні автомобіля «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, що належить його батьку ОСОБА_7, підвезти їх додому. Сівши за кермо автомобіля він поїхав по вул. Миколаївській. Спочатку він потихеньку проїхав «лежачі поліцейські», а напроти парку «Слави» збільшив швидкість автомобіля десь до 100 км/год. Тоді хтось з дівчат крикнув, щоб він сильно не їхав. Але він відчував себе нормально. В попутному і зустрічному напрямку ніяких автомобілів не було і тому швидкість автомобіля він не зменшив. Коли він проїхав проз кафе «Каштан», то із-за чогось підкинуло задню частину автомобіля, який після цього став не керованим. Автомобіль понесло в напрямку приміщення, де знаходиться магазин «Фламінго», він нажав на ручні гальма і кермом став вирівнювати автомобіль, але йому нічого зробити не вдавалось, оскільки автомобіль несло до зупинки, що розташована на правій частині проїзної дороги. Після того автомобіль задньою частиною зіткнувся зі стовпом, а передньою частиною з зупиночним комплексом. Він зразу подивився чи живі дівчата. Його сестра ногою вибила бокове скло автомобіля та вилізла на вулицю. Він вибив ногою двері водія і також вийшов на вулицю, а потім допоміг вийти з автомобіля ОСОБА_1, яка самостійно не могла цього зробити. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля вона відійшла від місця ДТП приблизно на 20 м і присіла, оскільки її обличчя було в крові, він їй допоміг прилягти на землю. Через деякий час приїхали працівники МЧС та швидкої допомоги, які доставили їх до приймального відділення Богуславської ЦРЛ. У вчиненому злочині щиро кається і просить суворо не карати.

Незважаючи на той факт, що підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, визнав повністю, його вина підтверджується сукупністю доказів досліджених та перевірених в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 08 липня 2012 року, точного часу не пам'ятає, вона разом з подругою ОСОБА_6, її братом ОСОБА_4 та їх батьком ОСОБА_7 поїхали автомобілем відпочивали в кафе «Аннушка», що розташоване по вул. Миколаївській в м. Богуславі. Перебуваючи в кафе вона та ОСОБА_6 пили тільки каву. Коли у ОСОБА_6 почав боліти живіт та з'явилась головна біль, остання попросила у свого брата ОСОБА_4 ключі від автомобіля для того, щоб там посидіти. ОСОБА_4 відчинив їм автомобіль і вона разом з ОСОБА_6 сіли на заднє сидіння. До них періодично підходив ОСОБА_4, якому сестра казала що їй погано. В один із таких разів ОСОБА_4 підійшовши до автомобіля, сів за кермо та поїхав при цьому сказав, що завезе сестру додому. ОСОБА_4 спочатку їхав з нормальною швидкістю, коли переїжджав через «лежачого поліцейського», що знаходиться напроти магазину «Фора», а через два інших «лежачих поліцейських» він переїжджав вже з великою швидкістю приблизно понад 100 км/год. Вона разом з ОСОБА_6 стали просити ОСОБА_4, щоб він зменшив швидкість автомобіля, але останній не реагував і голосніше включив музику. Коли вони проїхали проз кафе «Каштан», то вона побачила, що ОСОБА_4 став крутити руль автомобіля в різні сторони, який почало заносили в правий бік. Після цього, автомобіль з чимось зіткнувся і вона вдарилась всім тілом та втратила свідомість. Прийшла до свідомості перебуваючи в Богуславській ЦРЛ, де її лікували до 17 липня 2012 року. Потім її направили до Київської обласної клінічної лікарні, де вона перебувала на лікуванні до 02 серпня 2012 року, а потім лікувалась в лікарні м. Боярка, Київської області.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 08 липня 2012 року близько 5 години 30 хвилин вона їхала в автомобілі разом з потерпілою ОСОБА_1, яким керував її брат ОСОБА_4 та повністю підтвердила про обставини ДТП і надала аналогічні покази, які були надані суду потерпілою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що з 07 на 08 липня 2012 року у підсудного вдома всі святкували «Івана Купала». Потерпіла прийшла в гості до сестри підсудного і принесла з собою пляшку горілки. Спочатку дівчата святкували окремо від хлопців, а потім святкували всі разом. Через деякий час всі поїхати відпочивати в місто на двох машинах. В кафе «Аннушка» заказали спиртне. Горілку пили всі крім сестри підсудного та водія автомобіля «Нексія». Через деякий час водій автомобіля «Нексія» відвіз її додому. Про ДТП вона дізналась вранці.

Свідок ОСОБА_5 показала суду про те, що 08 липня 2012 року коли вона перебувала у власному будинку, то почула звук зіткнення автомобіля біля свого господарства. Вона вийшла на двір, де побачила, що автомобіль заїхав у її паркан. Вона ніяких претензій до водія не має.

Законний представник потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 08 липня 2012 року близько 6 години 45 хвилин їй зателефонували та повідомили про те, що її дочка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду і тому знаходиться в Богуславській ЦРЛ. Коли вона приїхала в лікарню, то побачила підсудного його сестру та їх батька, які перебували в нетверезому стані. Її дочка на питання не відповідала бо нічого не розуміла. Підсудний просив пробачення у її дочки. Дочка лікувалась в Богуславській ЦРЛ, в Київській обласній клінічній лікарні та в лікарню м. Боярка, Київської області.

Крім цього вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується наступними письмовими матеріалами справи:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.07.2012 року (а.с.7-14), з якого вбачається, що місце ДТП знаходиться в м. Богуславі по вул. Миколаївській, напроти магазину «Фламінго» на зупинці громадського транспорту. Стан покриття асфальтобетонне, сухе. Дорожнє покриття для двох напрямків шириною 11,9 м. На проїзній частині нанесені лінії повздовжньої розмітки для розділення зустрічних потоків. Автомобіль «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1 розташований на тротуарі, заїхавши в зупиночний комплекс для громадського транспорту майже перпендикулярно до дороги. Сліди гальмування відсутні, але є сліди юзу;

- висновком щодо результатів медичного огляду від 09.07.2012 року (а.с.18) з якого вбачається, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння;

- протоколом огляду місця події від 08.07.2012 року (а.с.28-38);

- висновком експерта № 93/77/68 Д від 18.10.2012 року а.с. 114) з якого вбачається, що: при проведенні експертизи встановлено, що у гр. ОСОБА_1 були виявлені ушкодження: струс головного мозку, перелом бічної маси другого шийного хребця з забоєм спинного мозку на цьому рівні, перелом кісток носа зі зміщенням уламків, забій грудної клітки зліва, забій лівої нирки.

Вище описані ушкодження утворилися від дії твердого предмета (предметів), могли утворитись в результаті ДТП, можливо в час та за обставин вказаних в постанові.

За ступенем тяжкості вище описаний перелом бічної маси другого шийного хребця з забоєм спинного мозку на цьому рівні, згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.05.1995 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент спричинення;

- висновком експерта автотехніка від 16.11.2012 року (а.с. 125 - 132), з якого вбачається, що: система робочого гальма автомобіля «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено.

Рульове керування автомобіля «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі рульового керування перед подією, не виявлено.

Ходова частина автомобіля «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією не виявлено.

Оцінюючи докази досліджені та перевірені в судовому засіданні в їх сукупності, суд приходить до висновку, що всі вони об'єктивні і достовірні, поскільки узгоджуються між собою і не мають суперечностей.

Дії підсудного ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 286 ч.2 КК України, оскільки він 08.07.2012 року близько 5 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Миколаївська в м. Богуслав, не вибравши безпечну швидкість руху та не врахувавши дорожню обстановку, не справився з керуванням автомобіля, чим самим порушив правила безпеки руху та допустив наїзд на електроопору, зупиночний комплекс з кіоском, що належить ТОВ Агрофірма «Рось Елеватор» та паркан господарства ОСОБА_5, внаслідок чого пасажир його автомобіля ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, правдиві та послідовні покази.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочину.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищевказані пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу підсудного ОСОБА_4, який не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний (а.с.159), не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра (а.с. 161,162), негативно характеризується по місцю проживання (а.с.164а), суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки підсудний будучи раніше засудженим на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий злочин під час іспитового строку, тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе лише при ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України.

З огляду на те, що підсудний ОСОБА_4 вчинив даний злочин під час іспитового строку, призначеного за вироком Богуславського районного суду Київської області від 03.05.2012 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 2 роки із звільненням від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком один рік, тому до покарання за цим вироком необхідно у відповідності до ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком, а також суд застосовує п.1 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводить в більш суворий виходячи з співвідношення: два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.

29 листопада 2012 року під час попереднього судового засідання потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 за завдану їй матеріальну шкоду в сумі 6871,02 грн., моральну шкоду в сумі 150000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн.

14 січня 2012 року під час судового слідства представник потерпілої адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про збільшення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, збільшивши їх розмір на 1171, 91 грн.

Пред'явлений цивільний позов підсудний ОСОБА_4 спочатку не визнавав повністю, а потім під час судового слідства визнав частково та погодився відшкодувати потерпілій фактичні матеріальні витрати понесені нею на придбання ліків та медичних препаратів в розмірі 1500 гривень, оскільки категорично заперечував проти відшкодування витрат на придбання продуктів харчування, напоїв, пального та інших товарів і послуг, що не пов'язані з її лікуванням. Також частково погодився з розміром моральної шкоди, оскільки вважає, що справедливим розміром є 5000 грн. Вимогу про стягнення витрат на правову допомогу не визнав повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8042,93 грн., моральної шкоди в сумі 150000 грн. та 1200 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, підлягає частковому задоволенню, оскільки ґрунтується на законі, підтверджений дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні цивільного позову потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди завданої злочином, суд вважає, що задоволенню підлягають витрати понесені нею на лікування в сумі 2748,37 грн., які підтверджені витягами з медичної документації хворої ОСОБА_1 та довідкою з аптеки про вартість медичних препаратів (а.с. 221-223, 227, 237). У решті вимоги, належить відмовити виходячи із недоведеності: долучені до справи копії фіскальних чеків із аптеки (а.с. 191-200, 233) не носять іменного характеру та не вказують на інформацію щодо особи, яка купувала медичні препарати, та на перелік самих медичних препаратів, тому дані чеки не можуть бути визнані належним та допустимим доказом того, що саме ці медичні препарати та ліки були необхідні та купувалися для лікування потерпілої. Витрати потерпілої у розмірі 500 грн. на проведення МРТ головного мозку (а.с.233) не підтверджені належними документами про необхідність та доцільність його проведення. Приєднані до позову фіскальні чеки на придбання продуктів харчування та напоїв (а.с.191-195, 197-200), судом не приймаються до уваги, оскільки відсутній причинний зв'язок між вчиненим злочином та настанням негативних наслідків, так як згідно медичної документації потерпілої не вбачається рекомендації лікарів щодо посиленого харчування. Крім цього витрати на придбання пального (а.с.191,197,199) не підлягають задоволенню, так як потерпіла та її представники не довели суду, що придбане пальне було використано у зв'язку з поїздками до медичних установ у дні призначені лікарем, та те, що потерпіла за станом здоров'я не може переміщатися у громадському пасажирському транспорті і потребує спеціального транспортування. Матеріальні витрати в сумі 404, 72 гр.н. (а.с.197), також не підлягають стягненню з підсудного, оскільки ці кошти сплачені в рахунок виконання умов договорів страхування від 16.07.2012 року та 21.08.2012 року.

При вирішенні спору в частині обґрунтованості заявлених потерпілою ОСОБА_1 вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходив з наступного.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, обсяг та тривалість фізичних, душевних та психічних страждань потерпілої пов'язаних з ушкодженням її здоров'я, порушенням життєвих зв'язків та нормального спілкування з оточуючими, та те, що даний злочин підсудним вчинено з необережності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог в сумі 30000 грн., оскільки вважає, що визначений потерпілою розмір відшкодування в 150000 грн. є явно завищеним.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1200 грн., оскільки відповідно до ст. ст. 91, 93 КПК України (1960) в рамках кримінального провадження у справі відшкодуванню підлягають судові витрати та оплата послуг захисника підсудного, які передбачені названими нормами закону. Витрати ж, понесені потерпілим на оплату юридичних послуг адвоката, не відносяться до судових витрат, це питання вирішується окремо за правилами цивільного судочинства. Неможливість розгляду питання оплати юридичних послуг у порядку кримінального судочинства випливає з роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».

Питання речових доказів суд вирішує, керуючись ст.81 КПК України (1960).

Судові витрати по справі слід стягнути з підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960), суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Відповідно до ст.71 КК України, до покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 03.05.2012 року, а саме: два роки обмеження волі, яке у відповідності до п.1 ч.1 ст. 72 КК України в переводі становить один рік позбавлення волі, і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі п'ять років і три місяця з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою і утримувати в слідчому ізоляторі №13 Управління виконання покарань Державного департаменту України в місті Києві та Київській області, взявши під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня постановлення вироку та зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою, тобто з 28 січня 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 2748,37 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, а всього 32748 ( тридцять дві тисячі сімсот сорок вісім) гривень 37 копійок.

Майно засудженого ОСОБА_4, на яке накладено арешт постановою слідчого від 18.11.2012 року: кухонна стінка, газова плита, витяжка, диван, кухонний м'який куток, холодильник «Кристал», килимна доріжка, пральна машинка, меблева стінка, килим, - звернути на користь потерпілої ОСОБА_1 в рахунок відшкодування позовних вимог.

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВМW 325» номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тримання транспорту ПП «Богуславська Юридична група» - повернути ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області (Код ЗКПО-25574713, р/р-31250272210700, Банк одержувач: ГУ УДК у Київській області, МФО - 821018) 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) гривень 96 копійок за проведення автотехнічної експертизи від 16.11.2012 року № 290.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, засудженим - з часу отримання копії вироку.

Суддя В. М. Корбут