Рішення № 28885265, 28.01.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/12509/2012

Провадження № 2/344/1197/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участю представника позивача по довіреності від 03.03.2012 року №0822/210 Микитин О.Б., представників відповідача ОСОБА_3 по довіреності від 25.10.2012 року №1750 ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат на оплату судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором №02/10300485к від 16.06.2006 року в розмірі 20 941 гривень 11 коп. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_6 отримав в позивача кредит в розмірі 10 000 гривень з датою погашення 15.06.2008 року, зі сплатою 0,001% річних, з погашенням кредиту та процентів в розмірах та у строки визначених цим договором. Внаслідок неналежної сплати відповідачем ОСОБА_6 процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 26.06.2012 року за відповідачем наявна заборгованість в загальній сумі 20 941 гривень 11 коп., з яких: 7 436 грн. 11 коп. - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 2 505 грн. - комісія, 11 000 грн. - пеня. ОСОБА_3 та ОСОБА_7, як поручителі несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання позичальником кредитних зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с.25, 40-42, 63-65, 69-71).

Відповідач ОСОБА_7 в судові зсідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с.22-24, 34-39, 55-57, 66-68).

Відповідач ОСОБА_3 в письмових запереченнях поданих на адресу суду позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з нього за договором поруки заперечив, просив в позові відмовити.

Представники відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 заперечили, просили в позові відмовити, оскільки позивач не звертався до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Договір поруки з ОСОБА_3 припинено, оскільки позивач звернувся до суду з позовом тільки 10.08.2012 року, в порушення вимог ст. 559 ЦК України

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого порукою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

16 червня 2006 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 02/10300485-к (а.с.6-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 10 000 грн. Пунктом 1.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 0,001 % річних за користування кредитом. Згідно п. 6.1.1. Договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно даного договору.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_6 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 02/10300485-к від 16.06.2006 року (а.с.5).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем станом на 26.06.2012 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 02/10300485-к від 16.06.2006 року (а.с.5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_6 за кредитом в розмірі 20 941 гривень 11 коп., з яких: 7 436 грн. 11 коп. - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 2 505 грн. - комісія, 11 000 грн. - пеня.

Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_6 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 16.06.2006 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_3 було укладено договори поруки (а.с.9, 10), відповідно до яких в п. 1 поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п.10 договорів поруки договір діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договорів поруки (пункт 10) про їх дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, у кредитному договорі № 02/10300485к від 16.06.2006 року, строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 15 червня 2008 року (пункт 1.1)

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 15 червня 2008 року, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителів банк пред'явив лише 10 серпня 2012 року, подавши позовну заяву до суду, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Доказів направлення вимоги про сплату заборгованості до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, починаючи з 15 червня 2008 року, протягом наступних шести місяців, представник позивача суду не надала.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 02/10300485к від 16.06.2006 року в розмірі 20 941 грн. 11 коп. тільки з боржника (позичальника) ОСОБА_6.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_6 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат на оплату судового збору слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, ст.ст. 16, 20, 251-252, 524, 526, 527, 546, 548, 554, 559, 611, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат на оплату судового збору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження якого м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54, офіс № 19 ( р/р 29093000203333, код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001 - 20 941 гривень 11 коп. (двадцять тисяч дев'ятсот сорок одну гривню 11 копійок) заборгованості за кредитним договором № 02/10300485к від 16 червня 2006 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_6, та 214 гривень 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійки) витрат по оплаті судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 25 січня 2013 року.

Суддя Бабій О.М.