Рішення № 28884421, 19.12.2012, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №1516/3886/12

Пр.№2/1516/3035/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого -судді Вергопуло А.К.,

при секретарі -Дашковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору дійсним, звернення стягнення на майно та виселення (треті особи -ОСОБА_4, Котовський районний відділ ГУДМС України в Одеській області),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання кредитного договору дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, стверджуючи, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_4 30 травня 2007 року було укладено кредитний договір №ODKTGА00000192, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 40000,00 доларів США. ОСОБА_4 зобов'язалась у встановлені кредитним договором строки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, ОСОБА_4 не виконує належним чином свої зобов'язання та не дотримується терміну повернення наданому йому кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 31 травня 2007 року було укладено іпотечний договір.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк», уточнивши позовні вимоги, просив: визнати іпотечний договір від 31 травня 2007 року дійсним; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ODKTGА00000192 від 30 травня 2007 року, в розмірі 72294,58 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31 травня 2012 року складає 577633,69 грн. -звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 69,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаної квартири (на підставі іпотечного договору від 31 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №1066) публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які проживають або зареєстровані в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обік у відповідному компетентному органі МВС України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідачів та третьої особи надав заперечення на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив у позові відмовити, стверджуючи, що позивач ставлячи вимогу про виселення повинен надати інше жиле приміщення, а також відсутність письмових вимоги про усунення порушення по зобов'язанню.

Третя особа Котовський районний відділ ГУДМС України в Одеській області не направила до суду свого представника, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_4 30 травня 2007 року було укладено кредитний договір №ODKTGА00000192, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 40000,00 доларів США. ОСОБА_4 зобов'язалась у встановлені кредитним договором строки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання та не дотримується терміну повернення наданого йому кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 31 травня 2007 року було укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_1. надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 69,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Станом на 31 травня 2012 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 72294,58 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31 травня 2012 року складає 577633,69 грн., з яких: заборгованість за кредитом -37222,37 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом -17819,12 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом -27200,00 доларів США, пеня -14533,09 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги про додаткове визнання за рішенням суду укладеного іпотечного договору від 31 травня 2007 року дійсним є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк згідно із законом, договором.

Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на у утримання заставленого майна, а також витрат, понесених в зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч.1, 2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056 - 1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

При таких обставинах позовні вимоги в частині звернення стягнення на майно є обґрунтованими.

Згідно відповіді ПП «НА-Добробут»від 07 листопада 2012 року, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених Законом.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Зі ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст. 109 ЖК України вбачається, що для виселення мешканців у судовому порядку на підставі рішення суду із житлового будинку чи іншого житлового приміщення, що є предметом іпотеки і на яке звернуто стягнення, обов'язковою передумовою є надіслання іпотекодержателем таким мешканцям письмової вимоги про необхідність добровільного звільнення житлового будинку чи іншого житлового приміщення і лише у разі відмови мешканців добровільно звільнити у вказаний місячний або інший погоджений між сторонами строк житловий будинок чи інше житлове приміщення примусове виселення таких мешканців може бути здійснене на підставі рішення суду за зверненням іпотекодержателя. В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 30 березня 2012 троку "Про практику застосування судами законодавства про вирішенні спорів, що виникають їз кредитних правовідносин", вказано, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

В матеріалах справи наявна письмова вимога ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09 вересня 2011 року про добровільне звільнення відповідачкою житлового будинку та докази його відправлення, але з доданих матеріалів не вбачається, що дана письмова вимога була отримана відповідачкою і вона відмовилася добровільно виселитися та знятися з реєстрації, тому суд приходить до висновку, що фактично відповідачка не була письмово повідомлена про необхідність добровільно звільнити житловий будинок і знятися з реєстрації.

При таких обставинах, вимоги про виселення відповідача та інших осіб, які проживають або зареєстровані в квартирі, зі зняттям з реєстраційного обік у відповідному компетентному органі МВС України, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ODKTGА00000192 від 30 травня 2007 року, в розмірі 72294,58 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31 травня 2012 року складає 577633,69 грн. -звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 69,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаної квартири (на підставі іпотечного договору від 31 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №1066) публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання іпотечного договору дійсним та виселення відповідача та інших осіб, які проживають або зареєстровані в квартирі, зі зняттям з реєстраційного обік у відповідному компетентному органі МВС України -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя -