Рішення № 28882286, 28.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/7625/2012 провадження № 22-ц/773/181/13 Головуючий у 1 інстанції:Бондар В.М. Категорія: 24 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Антонюк К.І., Овсієнка А.А.

при секретарі -Масляній С.В.

за участю:

представника позивача Ткачук А.А.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою позивача Підприємства теплових мереж (далі по тексту ПТМ) «Ковельтепло»на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року ПТМ «Ковельтепло»звернулося до суду із вищевказаним позовом, покликаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір №1/6537 від 29.10.2009 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого ПТМ "Ковельтепло" надавало послуги з централізованого опалення квартири, а споживач зобов'язувався своєчасно здійснювати оплату за надані послуги. В зв'язку з тим, що відповідач не виконувала свої зобов'язання по оплаті за надані комунальні послуги станом на 01 листопада 2012 року виникла заборгованість в сумі 2271 грн. 99 коп., яку просив стягнути в свою користь позивача та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 18 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПТМ "Ковельтепло" заборгованість по оплаті за послуги з теплопостачання в сумі 1000 грн. та вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач ПТМ "Ковельтепло" подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ПТМ «Ковельтепло» 1000 грн. боргу по оплаті за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року, суд першої інстанції підставно виходив із того, що відповідач ОСОБА_2, як особа, яка постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1, в силу вимог закону та умов договору зобов'язана у визначені договором строки оплатити надані йому послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до діючих тарифів та із покликанням на ч. 4 ст. 1193 ЦК України із урахуванням матеріального стану відповідача зменшив суму заборгованості до 1000 грн.

Однак, колегія суддів не в повній мірі погоджується із такими висновками суду з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.13 згаданого Закону до житлово-комунальних (комунальних) послуг належать, зокрема, централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 постійно проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1.

29 жовтня 2009 року між ПТМ «Ковельтепло»та ОСОБА_2 укладено договір №№1/6537 від 29.10.2009 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого ПТМ «Ковельтепло»зобов'язувалось надавати відповідної якості послуги з централізованого опалення вищевказаної квартири та централізованого постачання гарячої води, а ОСОБА_2 - оплачувати їх щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (а.с. 5-6).

Даний договір не визнавався судом недійсним, не був розірваний та припинений у встановленому законом порядку, а отже по даний час є чинним та обов'язковим до виконання для обох сторін.

Проте, всупереч умовам вищевказаного договору з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року ОСОБА_2 не проводила оплату наданих їй ПТМ «Ковельтепло» послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв'язку з чим станом на 01 листопада 2012 року заборгувала ПТМ «Ковельтепло»2271 грн. 99 коп., що об'єктивно підтверджується наданим позивачем розрахунком.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Однак, місцевий суд, безпідставно із посиланням на ч. 4 ст. 1193 ЦК України та з урахуванням тяжкого матеріального становища відповідача ОСОБА_2 зменшив розмір такої заборгованості, застосувавши норму матеріального права, яка не може бути застосована до спірних правовідносин.

Згідно ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Судом не враховано, що зазначена стаття регулює порядок зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою залежно від її матеріального становища, в той час, коли між сторонами виникли правовідносини по стягненню заборгованості за надані послуги, а не відшкодування шкоди, що не підпадає під дію даної правової норми.

Виходячи із конкретних обставин по справі, наявності заборгованості, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 2271 грн. 99 коп. підлягають задоволенню.

Відтак, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у відповідності з п. 4 статті 309 ЦПК України нового рішення про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

З відповідача в дохід держави стягнути судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп., оскільки при подачі позовної заяви судовий збір позивачем був сплачений не в повному обсязі і даний недолік залишився поза увагою суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2012 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору на рахунок № 31212206780002, одержувач коштів УДКСУ у м.Луцьку, 22030001, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: