Рішення № 28881743, 28.01.2013, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа № 0540/5153/2012

Провадження № 2/261/323/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 28 січня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Висоцької Г.В., при секретарях судового засідання Крутась Я.О., Бліновій О.О., за участю представника позивача Рубцова А.А., представника третьої особи на стороні позивача Кравець О.С., відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Донецького юридичного інституту МВС України, третя особа на стороні позивача ГУМВС України в Донецькій області, до ОСОБА_3 про відшкодування вартості навчання,

В с т а н о в и в :

22.10.2012 року Донецький юридичний інститут МВС України звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування вартості навчання, мотивуючи це наступним.З15.08.2007р. по 18.06.2011 р. ОСОБА_3 навчався в Донецькому юридичному інституті МВС України. 01.10.2007р. з відповідачем укладено угоду про підготовку фахівця в Донецькому юридичному інституті МВС України, умовами якої передбачено відшкодування витрат за навчання у разі звільнення особи з органів внутрішніх справ.01.09.2010 року вказаний договір пролонгований на аналогічних умовах. Наказом №328 о/с ГУМВС України в Донецькій області від 20.08.2012 року відповідач звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення по проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. (.Витрати, повязані з навчанням складаються з грошового утримання, продовольчого, речового та медичного забезпечення та оплати комунальних послуг та спожитих енергоносіїв та становлять 19 609, 46 грн.У звязку із викладеним позивач просив стягнути з ОСОБА_3 до державного бюджету витрати, повязані з навчанням, в зазначеному розмірі.

Представник позивача та представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на норми ЗУ «Про освіту»та ЗУ «Про міліцію», які не містять умов про обов'язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання, в державі відсутній правовий механізм, який й би зобов'язував відшкодування вартості навчання.

Заслухавши сторін, вивчивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів»вищі навчальні заклади здійснюють підготовку спеціалістів за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим та місцевих бюджетів за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб; за рахунок власних коштів особи. Особи, які навчаються на рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобовязуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки.

Порядком підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, затвердженим наказом МВС України від 30.08.1999 року №660 визначено, що з повнолітнім курсантом вищого навчального закладу МВС України від імені МВС України (в особі ректора) укладається угода про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України(п.1.2). Курсанти які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після закінчення навчання на підставі укладеної угоди повинні відпрацювати за місцем розподілу не менш як три роки(п.2.3). Також цим порядком визначений перелік обставин, за наявності яких можливе дострокове розірвання зазначеної вище угоди без відшкодування МВС України вартості навчання.

01.10.2007 р. між позивачем в особі начальника полковника міліції ОСОБА_5, ГУМВС України та ОСОБА_3, який діяв зі згоди одного з батьків -матері ОСОБА_6, укладений Договір про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ, відповідно до п. 2.3.6 якого у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Як вбачається із п. 3.2 цього договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. 01.09.2010р. між тими ж самими особами був укладений договір про підготовку фахівця на аналогічних умовах.

Відповідно до Статуту Донецького юридичного інституту МВС України в редакції від 15.05.2012р. Розпорядженням КМУ від 27.06.2011р. № 727-р «Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів МВС»Донецький юридичний інститут виділено зі складу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка та віднесено до сфери управління МВС (а. с. 60).

19.06.2011р. наказом ГУМВС України в Донецькій області від 19.07.2011р. № 272 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_3 було призначено дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Петровського РВ ДМУ.

20.08.2012р. наказом № 328 о/с ГУМВС України в Донецькій області лейтенант міліції ОСОБА_3 був звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж»(за власним бажанням) за поданим рапортом Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 затверджений Порядок відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням прирівнюється до проходження військової служби, витрат, повязаних з їх утриманням у таких закладах у разі дострокового розірвання договору у звязку небажанням особи продовжувати навчання, порушенням нею дисципліни або відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 2.1 Наказу від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах»відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно довідки-розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_3 сума витрат, понесених на утримання курсанта становить 19 609,46 грн. (5803,77 грн. -2007/2008 р.; 4550,82 грн. -2008/2009 р., 4514,16 грн. -2009/2010 р., 4740,71 грн. -2010/2011 р.), без врахування витрат, пов'язаних з перевезенням до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, як виду забезпечення, що не надавалося ВНЗ. Окрім цього, сума понесених витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_3 у ВНЗ, відповідно до п. 2.2 зазначеного Наказу від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, підтверджується наданими позивачем наказами начальника ВНЗ про переведення ОСОБА_3 на наступний курс навчання проти прізвища якого проставлена загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, з якими під підпис був ознайомлений ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Представник відповідача в судовому засіданні ґрунтував свої вимоги на незаконності пред'явлених вимог позивача через невідповідність їх ЗУ «Про освіту»та ЗУ «Про міліцію», не оспорюючи при цьому зазначену позивачем суму грошового відшкодування, пов'язану з утриманням курсанта ОСОБА_3, та не наполягаючи на пред'явленні розрахункових документів на підтвердження фактично понесених витрат.

Щодо твердження представника відповідача про те, що відповідач ОСОБА_3 проживав в гуртожитку на казарменому положенні лише перший навчальний рік, тому не може бути споживачем комунальних послуг за ніші роки, слід зазначити, що відповідно до п. 2.1.6 Наказу від 16 липня 2007р. № 419/831/240/605/537/219/534 до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія, які споживаються курсантами під час проведення занять, перебування на території ВНЗ, незалежно від проживання в гуртожитку.

Доводи представника відповідача про те, що умови договорів щодо відшкодування витрат на навчання суперечать ст. 53 Конституції України та ст. 4 Закону України «Про вищу освіту»висновків суду не спростовують, оскільки зазначені правові норми надають особі право на безоплатне здобуття вищої освіти на конкурсній основі в державних навчальних закладах, яким і скористався відповідач, вступивши до Донецького юридичного інституту МВС України. Відшкодування вартості навчання у разі небажання особи продовжувати навчання без поважних причин або відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання цим нормам права не суперечить.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він пішов з ОВС за власним бажаням, але з поважних причин, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та суперечать доказам дослідженим по справі, а саме рапорту ОСОБА_3 (а.с.15) та власноруч написаних пояснень 27-28(а.с.10). Законність звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем, у встановленому законом порядку, не оспорена.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, затвердженим наказом МВС України від 30.08.1999 року №660, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313, суд

В и р і ш и в :

Позов Донецького юридичного інституту МВС України, третя особа на стороні позивача ГУМВС України в Донецькій області, до ОСОБА_3 про відшкодування вартості навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНН НОМЕР_1, на користь Донецького юридичного інституту МВС України (на рахунок ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р/р 35227002004890), вартість його утримання в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ в розмірі 19609,46 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'ять грн.) 46 коп., та 214 (двісті чотирнадцять грн.) 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Г. В. Висоцька