Рішення № 28877959, 17.01.2013, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 223/262/2012

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17.01.2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняка І. О.

за участю секретаря Тихої О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, третя особа - Селищенська сільська рада, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_4. Факт його родинних відносин з ОСОБА_4 підтверджується рішенням Тиврівського районного суду від 24.12.2010 року.

Після смерті його матері залишився житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. АДРЕСА_1. Даний будинок його мати успадкувала після смерті її матері (його баби) ОСОБА_5 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.01. 1978 року.

Відповідно до статті 1261 ЦК України він є спадкоємцем першої черги і має право на успадкування будинку.

Ще одним спадкоємцем, крім нього, після смерті матері є його сестра, відповідачка ОСОБА_2. Обоє вони мають право на 1/2 частку зазначеного будинку кожен. І він, і відповідачка прийняли спадщину шляхом подання заяв до Тиврівської державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа № 48571218, що підтверджується витягом №22340506 від 05.12.2009 року.

Однак, на даний час він не може оформити право на спадщину на будинок, так як в правоустанолюючому документі - свідоцтві про право на спадщину за законом від 06.01.1978 року, виданому Третьою Вінницькою державною нотаріальною конторою, нотаріус забув вказати номер будинку і назву вулиці.

На його звернення до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори, він отримав відповідь від 02.09. 2011 року про те, що нотаріальна контора не може внести до свідоцтва про право на спадщину відповідні зміни, а також не може видати нове свідоцтво про право на спадщину.

Тому він змушений був звернутися до Замостянського районного суду м. Вінниці за місцем свого проживання для встановлення факту про знаходження будинку, що належав його матері, ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1

Під час розгляду його заяви про встановлення факту про знаходження будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідачка, яка є його сестрою і також є спадкоємицею, заявила, що вона не визнає його права на частину будинку, що у них із нею спірні відносини із цього приводу, і тому Замостянський районний суд м. Вінниці ухвалою від 14 жовтня 2011 року залишив його заяву без розгляду.

На даний час відповідачка намагається одноособово розпоряджатися будинком, не визнає його прав як спадкоємця, і тому він змушений звернутися до суду із даним позовом.

Як видно із технічного паспорта від 15.06.2010 року, його мати, ОСОБА_4, перебудувала даний будинок у 1985 році.

Рішенням Селищенської сільської ради Тиврівського району 6 сесії 22 скликання від 11.10.1996 року було передано у приватну власність його матері, ОСОБА_4, земельну ділянку загальною площею 0, 32 га, на якій розташований будинок по АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва, обслуговування та ведення особистого підсобного господарства.

До 5 серпня 1992 року технічної інвентаризації будинків у селах не було та не передбачалося вводити будинки в експлуатацію.

В листі Державної архітектурної інспекції України від 01.09.2011 року за № 40-12-2409 зазначається: «Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Згідно 3 ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, будинок, перебудований його матір'ю в 1985 році, належав їй на законних підставах.

Будинок на плані КП ВООБТІ позначений літерою «А» загальною площею 85 кв. м і складається із коридора 1-1 пл. 9,5 кв.м, вітальні 1-2 пл. 18,5 кв.м, кімнат 1-3 пл. 20,6 кв.м, 1-4 пл. 14,2 кв.м, 1-5 пл. 12,0 кв.м, кухні 1-6 пл. 10,2 кв.м. Біля будинку є господарські будівлі та споруди: ґанок, сарай «Б», навіс «б», погріб з шиєю «П», вбиральня «В», криниця №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожі №4 та №5.

Те, що будинок має номер АДРЕСА_1, підтверджується довідкою Селищенської сільської ради Тиврівського р-ну. № 425 від 13.05.2011 року.

Вартість будинку з господарськими будівлями становить 163 955 гривень. Це підтверджується технічним паспортом будинку.

Згідно із частиною 1 ст. 1267 ЦК України їхні з відповідачкою частки на спадщину є рівними, тобто, він має право на 1/2 частку будинку, вартість якої складає 81977,5 грн.

Визнати за ним право власності на 1/2 частку будинку, розташованого по АДРЕСА_1, який позначений на плані КП ВООБТІ літерою «А»загальною площею 85 кв.м та складається із коридора 1-1 пл. 9,5 кв.м, вітальні 1-2 пл. 18,5 кв.м, кімнат: 1-3 пл. 20,6 кв.м, 1-4 пл. 14,2 кв.м, 1-5 пл. 12,0 кв.м, кухні 1-6 пл. 10.2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: ґанок, сарай «Б», навіс «б», погріб з шиєю «П», вбиральня «В», криниця №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожі №4 та №5.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з'явилися, хоч про слухання справи повідомлені своєчасно.

Представник третьої особи на стороні відповідача Селищенської сільської ради в судове засідання не з"явився. Селищенська сільська рада подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає.

14.01.2012 р. відповідачка ОСОБА_2 подала суду заяву про зупинення справи у зв"язку з її хворобою, до заяви надала копію витягу із картки хворого про перебування на стаціанарному лікуванні ВОКЛ ім.Пирогова з 21.11.2012 р. по 13.12.2012 р. та епікриз Гніванської районної лікарні №1 про перебування на стаціонарному лікуванні з 20.12.2012 р. по 30.12.2012 р. Доказів, що відповідачка ОСОБА_2 хворіє, у зв"язку з чим не може брати участь у судовому засіданні 17.01.2013 р., суду не подано, тому суд визнає неповажними причини її неявки в судове засідання.

Представник відповідачки ОСОБА_7 в судове засідання не з"явився, хоч про слухання справи повідомлений завчасно у встановленому законом порядку, що стверджується розпискою про отримання повістки. Про причини неявки суд не повідомив. Заяви від нього про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно 3 ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка була матір'ю позивача, що стверджується рішенням Тиврівського районного суду від 24.12.2010 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.01.1978 р. (а.с.5), відповідно до якого ОСОБА_4 успадкувала після смерті її матері ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, довідкою Селищенської сільської ради №475 від 18.05.2011 р.,

Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями, на які відкрилася спадщина, рахується за померлою ОСОБА_4, що стверджується рішеннями 6 сесії 22 скликання Селищенської сільської ради від 11.10.1996 р. (а.с.18), 23 сесії 5 скликання Селищенської сільської ради від 13.11.2009 р. №1055 (а.с.98), довідкою Селищенської сільської ради №475 від 13.05.2011 р. (а.с.17).

Земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями, рахується за ОСОБА_4, що стверджується довідкою Селищенської сільської ради №505 від 30.06.2010 р. (а.с.16), рішеннями Селищенської сільської ради 6 сесії 22 скликання від 11.10.1996 р. (а.с.18), 23 сесії 5 скликання від 13.11.2009 р. №1055 (а.с.19).

Вартість будинку з господарськими будівлями становить 163955 гривень, що стверджується технічним паспортом будинку.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 спадкоємці першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняли, подавши відповідні заяви до Тиврівської державної нотаріальної контори. Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України їхні частки у спадщині є рівними, тобто, позивач ОСОБА_1 має право на 1/2 частку спадкового майна, вартість якої складає 81977,5 грн.

Житловий будинок, який входить у склад домоволодіння АДРЕСА_1, який позначений на плані КП ВООБТІ літерою "А" загальною площею 85 кв. м та складається із коридора 1-1 площею 9,5 кв.м, вітальні -2 площею 18,5 кв.м, кімнат : 1-3 площею 20,6 кв.м, 1-4 площею 14,2 кв.м, 1-5 площею 12.0 кв.м, кухні 1-6 площею 10,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами : ґанок, сарай літ. «Б», навіс літ. «б», погріб з шиєю літ. «П», вбиральня літ. «В», криниця №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожі №4 та №5, за технічним станом конструктивних елементів та за архітектурно - планувальними рішеннями дослідження відповідають державним будівельним нормам України, що стверджується висновком судової будівельної експертизи №867 від 04.09.2012 р.

Технічним паспортом від 15.06.2010 року, підтверджується, що ОСОБА_4, перебудувала даний будинок в 1985 році.

До 5 серпня 1992 року технічної інвентаризації будинків у селах не було та не передбачалося вводити будинки в експлуатацію.

Те, що будинок має номер АДРЕСА_1, підтверджується довідкою Селищенської сільської ради Тиврівського р-ну № 425 від 13.05.2011 року.

Заборони на спадкове майно немає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 1216, 1218, 1261, 1267, 1268 ЦК України, -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинку, розташованого по АДРЕСА_1, який позначений на плані КП ВООБТІ літерою «А»загальною площею 85 кв.м та складається із коридора 1-1 пл. 9,5 кв.м, вітальні 1-2 пл. 18,5 кв.м, кімнат: 1-3 пл. 20,6 кв.м, 1-4 пл. 14,2 кв.м, 1-5 пл. 12,0 кв.м, кухні 1-6 пл. 10.2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: ґанок, сарай «Б», навіс «б», погріб з шиєю «П», вбиральня «В», криниця №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожі №4 та №5.

Заочне рішення може бути переглянуто Тиврівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: І. О. Ратушняк