Рішення № 28875506, 22.01.2013, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 1913/1023/12

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" січня 2013 р. Підгаєцький районний суд Тернопільскої області в складі: головуючої -судді Ігнатової Г.В., при секретарі Піх Р.Я. за участю представника позивача: Рудницького С.Е розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку-,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та третьої особи, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предметіпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ТЕY0GА0000000002 від 26.03.2008 року в сумі 17347,12 долари США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №205/64 від 17.02.2012 року еквівалентно 138573 грн. 99коп. та виселення осіб з предмету іпотеки та зняття їх з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_4 26.03.2008 року укладений вищевказаний кредитний договір і згідно умов якого позичальник отримала кошти у сумі 22200,95 долари США , з зобов»язанням повернення цих коштів разом з сплатою відсотків у порядку , розмірах та строки, визначених договором.

В забезпечення виконання позичальником кредитних зобов»язань між сторонами ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 по кредитному договору 27.03.2008 р. укладений Договір іпотеки згідно умов якого відповідачем передано в іпотеку належне їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 60,10 кв.м., що в АДРЕСА_1..

Отримавши кошти ОСОБА_4 порушила свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредиту. В зв"язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору , відповідно до договору іпотеки заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу будинку позивачем. Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки -будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій розташований вказаний житловий бдинок з надвірними будівлями, визначити спосіб реалізації шляхом продажу предмету іпотеки позивачем, надати право задовольнити вимоги за рахунок предмету іпотеки і виселення осіб, що мешкають там і зняти їх з реєстраційного обліку в будинку. Одночасно заявлено вимогу стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Відповідач та третя особа надали письмові заяви в яких просили справу розглядати без їх участі, позов не визнали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини

Згідно статей 526,527,530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ТЕY0GА0000000002 від 26.03.2008 року відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 22200,95 долари США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.03.2017 року з умовою щомісячного погашення згідно графіка, вказаного в договорі..

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач ОСОБА_2 27.03.2008 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 60,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою. Майно, житловий будинок з надвірними будівлями належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування посвідченого Підгаєцькою держнотконторою 15 січня 1997 року.. Іпотечним договором ( а.с.16-17) передбачено право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов"язань,передбачених кредитним договором ,вони не будуть виконані(п.18.8.1, 3 іпотчного договору ), вартість предмета іпотеки визначена сторонами 146000 грн..

У результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка разом зі штрафними санкціями станом на 17.02.2012 року складала - 17347,12 доларів США., яка складається з наступного: 15543,12 долар США- заборгованість за кредитом; 935,25 долар США- заборгованість по процентам за користування кредитом; 12,89 долар США -заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31,30 долар США штраф ( фіксована частина) та 824,56 долар США штраф (процентна складова)

Таким чином, згідно укладеного між сторонами іпотечного договору , ст. 12 Закону України „Про іпотеку „ позивач має право на звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, пунктом 24 договору іпотеки, укладеного 27 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, передбачено, що у випадку порушення умов кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом трицятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

На підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було направлено вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором у тридцятиденний строк, банк надав суду копію вимоги від 13 лютого 2012 року та копію квитанцій про їх відправлення (а.с.32).

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право в разі порушення боржником, забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки після того, як вони добровільно не звільнять житлове приміщення.

Таким чином, оскільки відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими вимогами закону та доведеними в суді, а тому підлягають задоволенню. Суд вважає необхідним в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ТЕY0GА0000000002 від 26.03.2008 року в сумі 17347,12 долари США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №205/64 від 17.02.2012 року еквівалентно 138573 грн. 99коп. -звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 60, 10 кв.м, який розташований за адресою: с. Старе місто ,вул.. Утратниця, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з передачею іпотекодержателю ПАТ КБ «ПриватБанк»в управління предмету іпотеки на період до його реалізації; встановити початкову ціну реалізації ПАТ КБ «ПриватБанк»предмету іпотеки в розмірі 146000,00 грн.

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки яка належить іпотекодержателю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка на якій розташований предмет іпотеки не належить іпотекодавцю на праві приватної власності,, пр. щ свідчить п. 35.4 іпотечного договору. , В даному конкретному випадку предметом іпотеки не є земельна ділянка, а тому суд вважає, що немає жодних підстав для задоволення позову в цій частині

Відповідно положень ст.ст. 386, 387,391,393 ЦК України, передбачені забезпечений державою рівний захист прав усіх суб'єктів права власності від порушень такого права.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно інформації наданої Староміською сільською радою на запит суду, в в житловому будинку,що є предметом іпотеки за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Виходячи з наведеного, примусове виселення відповідача та інших мешканців з будинку с. Старе місто ,вул.. Утратниця, 8 Підгаєцького району здійснюється на підставі рішення суду тільки за умови, якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Як вбачається зі справи, повідомлення від 13 лютого 2012 року, надіслане ОСОБА_2. та ОСОБА_4, є виконанням банком вимоги ст. 35 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення їх про порушення основного зобов"язання - повернення кредитного боргу.

Представником позивача у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України під час розгляду справи не надано доказів виконання банком після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки вимог ст. 40 цього Закону щодо письмової вимоги іпотекодержателя до відповідача добровільно звільнити житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання такої вимоги позивачем не надано.

Недотримання вищевказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення відповідача та інших осіб з житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення., оскільки банком не виконано вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», тобто з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду відповідача із житлового приміщення, на яке здійснюється звернення як на предмет іпотеки, позивачем не виконані, то такі позовні вимоги банку про виселення відповідачів із будинку одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення їх мешканцями (ст.3 ЦПК України) )

Відтак, відповідачка до виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зберігає право власності на предмет іпотеки, крім того врегульований вказаний вище порядок виселення мешканців, позивач має право після звернення стягнення на будинок направити відповідачу, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Уразі відмови мешканців квартири висилитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги щодо виселення відповідача та членів його сім'ї з будинку, що є предметом іпотеки та зняття їх з реєстрації є передчасним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на час звернення банку з вимогою про виселення відповідача ОСОБА_2 та інших осіб з житлового будинку с. Старе місто ,вул.. Утратниця, 8 Підгаєцького району , зі зняттям з реєстраційного обліку, підстав для виселення немає та права позивача не були порушені, тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача, згідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволених вимог

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 , 224-226 ЦПК України, ст.ст. ст.ст.526,527,530, 611 ЦК України, ст..ст.12, 33,38-40 Закону України „Про іпотеку" , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ТЕY0GА0000000002 від 26.03.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_4 в розмірі 17347,12 долари США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №205/64 від 17.02.2012 року еквівалентно 138573 грн. 99коп, звернути стягнення на предмет іпотеки : житловий будинок з надвірними будівлями , що в АДРЕСА_1 загальною площею 60,10 кв.м., житловою площею 34 кв.м., який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , шляхом продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем , з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо предмету іпотеки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, встановити початкову ціну реалізації ПАТ КБ «ПриватБанк»предмету іпотеки в розмірі 146 000 грн. ( сто сорок шість тисяч) гривень.

В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі 1385,74 (одна тисяча стриста вісімдесять пять) гривень 74 коп., та судового збору за заяву про забезпечення доказів, яка складає - 107,30 ( сто сім) гривень 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільскої області через Підгаєцький районний суд шляхом подання 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Г. В. Ігнатова