Рішення № 28872888, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/190 17.01.13

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України з земельних ресурсів

До відповідача-1 Київської міської ради

До відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівська клінічна лікарня міста Києва

Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Ковтун С.А. (головуючий)

Суддя Ломака В.С.

Суддя Паламар П.І.

Представники учасників процесу:

від прокуратури Василюк О.Г. (за посв.)

від позивача не з'явились

від відповідача-1 Ткаченко А.Т. (за дов.)

від відповідача-2 не з'явились

від третьої особи Соловйова М.М. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України з земельних ресурсів до Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» про визнання недійсним договору оренди від 07.07.2004 р. земельної ділянки площею 4357 кв.м. на вул. Шовковична, 39/1-а у Печерському районі міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Пунктом 1 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (зі змінами, внесеними рішеннями Київради від 23.12.2003 р. № 323/1198, від 21.10.04 № 598/2008) припинено право користування частиною земельної ділянки Центральній міській клінічній лікарні площею 0,45 га та передано ТОВ «Житло-Буд» в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,45 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі міста Києва.

На виконання даного рішення 07.07.2004 р. між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4357 кв. м. на вул. Шовковична, 39/1-а у Печерському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 466 від 12.08.1992, № 1761 від 27.12.2001 та наказу Міністерства культури і мистецтв України № 393 від 15.06.1999 р. комплекс садиби Інституту фізіології ім. Богомольця внесено до державного реєстру як пам'ятка історії монументального мистецтва та археології національного значення.

Таким чином, за твердженням прокурора, спірна земельна ділянка знаходиться на території охоронної зони пам'ятки історії національного значення, на якій забороняється здійснюватися будь-яке будівництво.

Крім того, як вважає прокурор, підставами для визнання недійсним договору є відсутність погодження з Верховною Радою України вилучення (викупу) спірної земельної ділянки, погодження Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт проекту відведення земельної ділянки, висновку Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт, а також відсутність висновку землевпорядної експертизи.

Ухвалою суду від 14.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/190.

Ухвалою суду від 21.07.2011 р. ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. змінено склад колегії та передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Ломака В.С., Омельченко Л.В..

Ухвалою суду від 15.09.2011 р. зупинено провадження у справі № 6/190 до вирішення справи № 2а-6214/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи: Олександрівська клінічна лікарня, товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Київської міської ради № 638-5/798 від 10.07.2003 р..

Ухвалою суд від 28.09.2012 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 18.10.2012 р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівську клінічну лікарню міста Києва.

Ухвалою суду від 25.10.2012 р. розгляд справи відкладено до 08.11.2012 р..

08.11.2012 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

Матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 27.12.2012 р. розгляд справи призначено на 17.01.2013 р..

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. змінено склад колегії та передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Ломака В.С., Паламар. П.І..

Київська міська рада позов визнала.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» (відповідачем-2) подано заяву про застосування строку позовної давності.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Пунктом 1 рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 10.07.2003р. №638-5/798 Центральній клінічній лікарні припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,45га, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 22.03.1965р. №1960 «Про відвід земельної ділянки Київській міський лікарні ім. Жовтневої революції в Печерському районі»(лист-згода від 05.06.2002р. №45/60) та зарахувати зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови. Передано ТОВ «Житло-Буд», за умови виконання п.1.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,51 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 23.12.2003р. №323/1198 внесено зміни до п.1 рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»: абзац чотири викладено в такій редакції: «Передати товариству з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», за умови виконання п.1.1 цього рішення, земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлового та громадської забудови загальною площею 0,51га, в тому числі: - площею 0,06га короткострокову оренду на 2 роки (на період будівництва з подальшим благоустроєм території); - площею 0,45га в довгострокову оренду на 15 років».

Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»(із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2003р. №323/1198 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею») внесено зміни до п.1 рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»(із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2003р. №323/1198 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. №638-5/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»), а саме: абзац 4 пункту 1 викладено в такій редакції: «Передати товариству з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», за умови виконання п.1.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,45 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови»; другий абзац пункту 1 виключити; пункт 1,2 виключити, в зв'язку з цим п.1.3 вважати пунктом 1.2.

На виконання рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 638-5/798 (в редакції рішення Київської міської ради від 23.12.2003 р. за № 323/1198) між Київською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» (орендарем) 07.04.2004 р. укладено договір оренди земельної ділянки, об'єктом оренди якого є земельна ділянка, яка розташована на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі міста Києва, площею 4357 кв.м, з призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2011 р. № 2а-6214/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р., визнано протиправним та скасовано п. 1 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 638-5/798 «Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».

Даним судовим рішенням встановлено, що в порушення ст.ст.118, 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) проект відведення земельної ділянки на вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі м. Києва не погоджено Головним управлінням охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт.

Крім того, відсутній висновок Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт, про обов'язковість якого зазначено у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.06.2003р. №19-338.

Також, в порушення наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997 р. №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.05.1997р. №171/1975, відсутній висновок державної землевпорядної експертизи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 22.03.1965р. №1960 «Про відвід земельної ділянки Київській міській лікарні ім. Жовтневої революції в Печерському районі» право користування зазначеною земельною ділянкою належало Центральній клінічній лікарні.

Згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3,4 ст. 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Листом Центральної міської клінічної лікарні від 05.06.2002р. №45/60 повідомлено ТОВ «Житло-Буд» щодо надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою під будівництво житлового будинку на розі вул. Шовковичної та вул. Академіка О.О.Богомольця.

При цьому, лист Центральної міська клінічної лікарні від 05.06.2002р. №45/60 не містить площу земельної ділянки, від якої відмовляється лікарня. Також лист направлено на адресу ТОВ «Житло буд», а не власника земельної ділянки, як того вимагає ст. 142 Земельного кодексу України, а тому не може вважатися заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №466 від 12.08.1992р., №1761 від 27.12.2001р. та наказу Міністерства культури і мистецтв України №393 від 15.06.1999р. комплекс садиби Інституту фізіології ім. Богомольця внесено до державного реєстру, як пам'ятка історії монументального мистецтва та археології національного значення.

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходиться на території охоронної зони пам'ятки історії національного значення, на якій забороняється здійснювати будь-яке будівництво.

Відповідно до вимог ст.ст.53, 150 Земельного кодексу України визначено, що землі, на яких розташовані історичні садиби, віднесено до земель історико-культурного призначення та вони визнані особливо цінними землями, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Частиною 4 ст.151 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення Київською міською радою) передбачено, що погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №8398 від 09.11.2009р., яким встановлено, що будівництво багатоповерхового житлового будинку на території зсувонебезпечної земельної ділянки по вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі м. Києва не відповідає вимогам нормативних актів в галузі будівництва: в частині обов'язкового дотримання відстаней від житлових будинків з їх інфраструктурою та об'єктами благоустрою до лікувальних закладів вимогам п.2.3 ДБН «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень»; в частині обов'язкового дотримання розмірів охоронних зон пам'ятників культури вимогам п.3 Тимчасової інструкції по організації охоронних зон та зон регулювання забудови для пам'ятників культури Української РСР, п.11.8 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень»; в частині обов'язкового дотримання відстаней від житлових будинків до місць захоронення (кладовищ) (в разі підтвердження відомостей відносно фактів захоронень на території Олександрійської лікарні) вимогам п.6.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень».

За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК). Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Встановлені постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2011 р. № 2а-6214/11/2670 обставини свідчать про невідповідність оскаржуваного Договору актам цивільного законодавства в момент його укладення.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на це, Договорі підлягає визнанню недійсним та припиненню на майбутнє (ч. 2 ст. 236 ЦК України).

Суд не погоджується з доводами товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» про сплив позовної давності.

Зокрема, ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права про особу, якам його порушила.

Оскільки позивачем у справі є держава в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, права якої у сфері використанням та охороною земель є порушеними, перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли позивач довідався про оскаржувані рішення та договори. Доказів пропуску позовної давності позивачем суду не подано.

Обставини, на які посилається прокурор та позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідачів, оскільки порушення права сталося з їх вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір земельної ділянки від 07.07.2004 р., укладений між Київської міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» недійсним та припинити на майбутнє.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» (01012, м. Київ, Шевченківський район, майдан Незалежності, 2, код 24368041) до Держаного бюджету України 42,5 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) до Держаного бюджету України 42,5 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано 23.01.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун (головуючий)

Суддя В. С. Ломака

Суддя П. І. Паламар