Ухвала суду № 28872721, 25.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

25.01.13 Справа№ 5015/5000/12

За заявою: Львівського комунального підприємства №504, м.Львів

про розстрочку виконання рішення у справі №5015/5000/12

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача : Львівського комунального підприємства №504, м.Львів

про стягнення 7468,37 грн.

Суддя : Кітаєва С.Б.

За участю представників сторін:

від заявника ( відповідача): не з»явився;

від позивача у справі: не з»явився.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається заява Львівського комунального підприємства №504, м.Львів, про розстрочку виконання рішення у справі №5015/5000/12

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача : Львівського комунального підприємства №504, м.Львів

про стягнення 7468,37 грн.

Ухвалою від 17.01.2013 року заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 25.01.2013 року.

Вимоги у заяві обґрунтовуються посиланням на ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник стверджує, що на момент подання заяви на розгляд до суду Львівське комунальне підприємство №504 перебуває у важкому фінансовому становищі, що ускладнюється виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.18.10.12 року у даній справі.

Заява не містить жодного додатку в обґрунтування та підтвердження наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі або роблять його виконання неможливим і такі докази не подані заявником на виконання вимог ухвали від 17.01.2013 року. Окрім того, на вимогу суду заявником не подано до справи доказів перебування на виконанні у органах ВДВС наказу Господарського суду Львівської області , виданого 04.01.2013 року на виконання рішення суду від 21.12.2012 року у справі №5015/5000/12.

Позивач (стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, пояснення по заяві, витребувані документи ( у т.ч., докази відкриття виконавчого провадження органами ВДВС за заявою стягувача по примусовому виконанню рішення суду на підставі наказу , виданого Господарським судом Львівської області у справі №5015/5000/12), суду не подав.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку виконання повинно бути розглянуто господарським судом протягом 10 днів з дня подання заяви ( внесення подання). Господарський суд не може продовжити встановлений частиною першою статті 121 ГПК строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови.

Заява про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення розглядається за правилами ГПК України.

Ухвала від 17.01.2013 року, якою прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 25.01.2013 р., скерована сторонам, про що свідчить відмітка господарського суду Львівської області на звороті вказаної ухвали , наявні у справі поштові повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Заяви, клопотання від заявника та від позивача станом на час розгляду заяви, до суду не надходили.

Враховуючи встановлений ч.1 ст.121 ГПК строк для вирішення питання про розстрочку виконання рішення, заява Львівського комунального підприємства №504 про розстрочку виконання рішення суду розглядається за наявними у справі документами.

Судом встановлено таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2012 року у справі №5015/5000/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Львівського комунального підприємства №504 про стягнення 7 468,37 грн. недорахованої електричної енергії за порушення правил користування електричною енергією, позовні вимог и задоволено повністю.

Рішення не оскаржувалось сторонами , набрало законної сили, відтак 04 січня 2013 року Господарським судом Львівської області видано стягувачу – Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго», наказ на примусове виконання рішення суду від 21.12.2012 року у справі №5015/5000/12.

В порядку ст.121 ГПК України боржник звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Львівського комунального підприємства №504, ознайомившись із матеріалами справи та керуючись приписами ст.121 ГПК України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід заявнику відмовити.

При цьому суд виходив з наступного.

Згідно ст.124 Конституції України та ст.4-5 ГПК України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України .

Згідно ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов”язки можуть виникати з рішення суду.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов”язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”( ст.115 ГПК України).

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов”язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання в примусовому порядку судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.

Таким чином, згідно вимог ст.121 ГПК до заяви, яка подається на розгляд до господарського суду, мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, зокрема , щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що як зазначається в ч.1 ст.33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом обов”язок ( тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Отже, враховуючи зазначене та встановлений ч.1 ст.121 ГПК України 10-ти денний строк для прийняття судом рішення про розстрочку виконання судового рішення, саме на заявника покладено обов”язок разом із заявою, що подається на розгляд до господарського суду в порядку ст.121 ГПК України, подати докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, зокрема, щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду (надалі-рішення).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Заява про надання розстрочки виконання рішення розглядається за правилами ГПК. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. Заявник не скерував стягувачу примірник заяви про розстрочку виконання судового рішення станом на момент звернення із заявою до суду, не виконав вимог суду щодо вчинення таких дій на виконання ухвали суду від 17.01.2013 року.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови. Проте зі змісту зазначеної статті вбачається, що заява повинна містити : викладення обставин та обгрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення і до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обставини, в силу яких підлягає застосуванню норма ч.1 ст.121 ГПК, потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України. Суд же оцінює докази в їх сукупності за правилами ст.43 ГПК України . За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його,

господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення за заявою, яка розглядається, суд враховує, що відповідач, згідно рішення суду від 21.12.12 р року повинен сплатити Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго» 7468,37 грн. недорахованої електричної енергії та 1609,50 грн. судового збору.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов”язання повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та для забезпечення загальногосподарського інтересу. Однак, заявник ( відповідач) не надав належних та допустимих доказів вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов”язання перед позивачем. Слід зазначити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід”ємною частиною судового процесу. Частина 1 статті 121 ГПК визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов”язаних із проблемами , що виникають під час виконання рішення господарського суду. Саме у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання судового рішення чи роблять його неможливим і такі обставини повинна довести зацікавлена особа, яка звертається із відповідною заявою до суду. Відтак, заяви зацікавленої сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення тощо, повинні бути безумовними, тобто сторона не має права ставити свою процесуальну дію в залежність від будь-яких обставин чи дій іншої сторони, або якихось інших обставин.

Виконання судового рішення у даній справі також не може ставитись в залежність від обставин, які наводить заявник у своїй заяві про розстрочку, адже умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Заявник не підтвердив , що наказ Господарського суду Львівської області від 04.01.2013 року у справі №5015/5000/12, що виданий стягувачу на примусове виконання рішення суду від 21 грудня 2012 року, перебуває на примусовому виконанні в органах ВДВС, тоді як ст.121 ГПК України на підставі якої заявник звернувся із заявою до суду , передбачає розстрочку, відстрочку виконання судового рішення саме на стадії виконання судового рішення, яке, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» відбувається в порядку та у строки , встановлені цим Законом.

Розглядаючи заяву, суд оцінив в сукупності матеріали справи, врахував, що заявник жодним доказом не підтвердив наявність винятковості обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання судового рішення та дійшов висновку, що заявником не підтверджено відсутність об»єктивних обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення господарського суду Львівської області від 21 грудня 2012 року у справі №5015/5000/12 для Львівського комунального підприємства №504, м.Львів.

На підставі наведеного вище, наявних документів у справі суд дійшов висновку, що заявник не доводить наявності виняткових обставин, які б були підставою для розстрочки виконання судового рішення у даній справі , згідно ст.121 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32,33,34, 121,86 ГПК України, суд,-

У х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення у справі №5015/5000/12 Львівському комунальному підприємству №504, м.Львів.

Суддя Кітаєва С.Б.