Ухвала суду № 28872669, 23.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. справа № 2а-0870/12114/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року в адміністративній справі

за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі новомиколаївської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія № 14

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі новомиколаївської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія № 14, в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 30.11.2011 Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби щодо сплати податкового зобов'язання в розмірі 1250 грн. 00 коп., у тому числі 1000 грн. 00 коп. - за основним платежем, 250 грн. 00 коп. - за штрафними санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 30.11.2011.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Новомиколаївським відділенням Вільнянської МДПІ Запорізької області з 21.10.2011 по 03.11.2011 проведено планову виїзну перевірку Новомиколаївської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія №14 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011, за результатами якої складено Акт № 293/23/34640581 від 17.11.2011.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.11.4, 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Новомиколаївською філією Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія №14 за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 занижено суму отриманого доходу з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 пункту 7.11 на суму 7850 грн. 00 коп. та занижено суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, на суму 3850 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку, який підлягає оподаткуванню на суму 4000 грн. 00 коп., у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 1625 грн. 00 коп.; за півріччя 2010 року у сумі 2337 грн. 00 коп. (ІІ квартал 712 грн. 00 коп.); за 3 квартали 2010 року у сумі 3354 грн. 00 коп. (ІІІ квартал 1017 грн. 00 коп.); за 2010 рік у сумі 4000 грн. 00 коп. (IV квартал 646 грн. 00 коп.), в результаті чого занижено суму нарахованого податку до сплати за періоди: за І квартал 2010 року - в сумі 406 грн. 00 коп.; за півріччя 2010 року - в сумі 584 грн. 00 коп. (ІІ квартал 178 грн. 00 коп.); за 3 квартали 2010 року - в сумі 839 грн. 00 коп. (ІІІ квартал 254 грн. 00 коп.); за 2010 рік - в сумі 1000 грн. 00 коп. (ІV квартал 162 грн. 00 коп.).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 30.11.2011, яким Новомиколаївській філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» філія №14 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, на загальну суму 1250 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 1000 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 250 грн. 00 коп.

Надаючи оцінку правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В пп.135.5.8 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України зазначено, що інші доходи включають фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду.

Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів (пп.136.1.5 п.136.1 ст.136 ПК України).

Враховуючи викладені норми суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки кошти, пов'язані з розглядом справ у судах, отримані позивачем за рішеннями судів як компенсація прямих витрат, понесених ним в результаті порушення його прав та інтересів, які охороняються законом, та враховуючи, що вони не були віднесені позивачем до складу валових витрат, то такі кошти не включаються до складу валового доходу. Отже позивачем правомірно не включено до складу валового доходу загальної суми 7850 грн. 00 коп., а відповідачем безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем та, відповідно, є необґрунтованою сума штрафної санкції.

Доводи апелянта, що витрати позивача по сплаті судового збору не підтверджуються первинними документами, не впливають на визначення правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки суперечать нормам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому процесуальним законом встановлено, що при зверненні до суду до позовної заяви додається документ про сплату судового збору (ст. 106 КАС України, ст. 119 ЦПК України, ст. 57 ГПК України).

Отже колегія суддів зазначає, що первинний документ про сплату судового збору не може зберігатися у позивача, оскільки подається до суду разом з позовною заявою.

Належним доказом наявності відповідних витрат, який має бути взятий до уваги податковим органом, є судове рішення, на підставі якого позивачеві присуджено відшкодування понесених судових витрат.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0870/12114/11 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 28 січня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова