Ухвала суду № 28871992, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-50026/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Добропільської об'днаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р.

додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р.

у справі № 2а-19480/2008/0570

за позовом Приватного підприємства «Приоритет»

до Добропільської об'днаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Приоритет»(далі -позивач, ПП «Приоритет») звернулось до суду з позовом до Добропільської об'днаної державної податкової інспекції (далі -відповідач, Добропільська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ від 26.08.2008 р. № 0000022340/3.

Додатковою постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ від 26.08.2008 р. № 0000032340/3

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р. та додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. залишено без змін. У касаційній скарзі Добропільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р., додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПП «Приоритет», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р., додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Добропільска ОДПІ провела виїзну планову перевірку ПП «Приоритет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт № 49/23-2/31773862 від 05.02.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 14 782,00 грн.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, позивачем до валових витрат зайво віднесені витрати в розмірі 17 512,00 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а також до валових витрат зайво віднесені витрати з поліпшення основних фондів понад 10 % балансової вартості основних фондів на початок року в сумі 7 188,00 грн.

На підставі акта перевірки, згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Добропільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022340/3 від 26.08.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 19 187,00 грн., у тому числі за основним платежем -14 782,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4 405,00 грн.

Також в акті перевірки було зазначено порушення позивачем п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 317,00 грн.

На підставі акта перевірки та згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Добропільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032340/3 від 26.08.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 976,00 грн., у тому числі за основним платежем -1 317,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -659,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що до складу податкового кредиту позивачем було віднесено ПДВ у розмірі 1 317,00грн., сплаченого в ціні придбаних товарно - матеріальних цінностей, які у господарській діяльності не використовувалися.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаних з таким платником податку фізичним чи юридичним особам, у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підприємстві наявні всі податкові накладні згідно реєстру ПП «Приоритет»за 2007 рік № 01, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат витрати у розмірі 17 512,00 грн.

Крім того, як вбачається із акта розрахунку приросту (збитку) балансової вартості запасів за результатами перевірки у таблиці двічі вказана сума 11 567,00 грн., яка вже включена у загальну суму на кінець звітного періоду 56 299,00 грн. В акті ліміт витрат на поновлення основних фондів ПП «Приоритет»визначається без урахування витрат на поновлення орендуємих основних фондів, згідно умов договору - оренди основних фондів, ЦИК, що повністю відповідає роз'ясненню ДПІ України від 21.05.2004 року № 4058/6/15-1116, «Амортизаційний основних фондів та нематеріальних активів, які входять до складу орендованого ЦИК, є ідентичній амортизації власних основних фондів».

У відповідності до п.п. 8.8.1 п.8.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у випадку, якщо договір оренди зобов'язує чи дозволяє орендатору здійснювати поліпшення об'єкта оренди, частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищує суму на поліпшення основних фондів, визначену п.п.8.7.1 цієї статті, включається орендатором до балансової вартості.

Отже, позивач обґрунтовано відніс до валових витрат витрати підприємства на поліпшення орендуємих основних фондів у розмірі 7 188,00 грн.

Відповідності до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у квітні-травні 2007 року позивач придбав товарно-матеріальні цінності, а саме: згідно податкової накладної № 1081/016 від 03.05.2007 року - фотоапарат від постачальника ТОВ «Домотехніка» (ПДВ 291,50 грн.), згідно податкової накладної № 3799 від 10.05.2007 року - плита, витяжка від постачальника ТОВ «Форест-2005»(ПДВ 400,60 грн.), згідно податкових накладних № 536 від 03.05.2007 року, № 521 від 11.04.2007 року та № 527 від 19.04.2007 року - будівельні матеріали від постачальника ТОВ «Рутол-України»(ПДВ 166,33 грн., 209,57 грн. та 249,07 грн.).

При цьому вказані товари позивач придбав згідно п. 4.2 Колективного договору ПП «Приоритет»на 2007 рік та заходів по охороні праці на 2007 рік, відповідно до вимог охорони праці, виробсанітарії, особистої гігієни, товари придбалися та використовуються у проведенні ремонту.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач обґрунтовано відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1 317,00грн., сплаченого в ціні придбаних товарно - матеріальних цінностей, які використовувалися у господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р., додаткова постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Добропільської об'днаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2009 р., додаткову постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов