Постанова № 28871949, 17.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

Копія

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7571/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника відповідача - Войтенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІН АІР" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІН АІР" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005671502/1566 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 412,17 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 103,04 грн., податкове повідомлення - рішення №0005661502/200 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 784 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на незгоду з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями. Вказував на те, що оскаржувані рішення були прийняті на підставі акту №69/Р/15-222/35868989 від 07.09.2012 року, складеного за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, у висновках якого зафіксовано порушення п.201.6 ст.201, п.п.2,п.11 Розділу ХХ Податкового Кодексу України та на підставі акту №110/15-222/35868989 від 17.09.2012 року, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.4 ст.200 Податкового Кодексу України. Як на думку позивача, висновки податкового органу про порушення ТОВ "КЛІН АІР" вказаних норм є помилковими, оскільки всі податкові накладні, виписані у липні 2012 році та на підставі яких останнім сформовано податковий кредит, були зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих накладних. Наголошував на тому, що при заповненні електронної копії реєстру за липень 2012 року ТОВ "КЛІН АІР" було допущено описку, а саме невірно перенесений номер та дата податкової накладної, тоді як в паперовому оригіналі реєстру виданих та отриманих податкових накладних номер та дата зазначеної податкової накладної вказані вірно. Постачальником товару, ТОВ "ЄВРОТЕХНІКА", своєчасно надана податкова накладна на суму 79 177грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 13 196,17), яка оформлена належним чином та зареєстрована останнім в єдиному державному реєстрі з присвоєнням номеру 9040485053. Реальність оподаткованих господарських операцій підтверджується оформленими належним чином первинними документами, що як на думку позивача, свідчить про правомірність формування ним податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Крім того, наголошував на протиправності зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 787 грн., оскільки податковим органом не було вжито жодних заходів, передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податковим Кодексом України, щодо отримання пояснень або документальних підтверджень правомірності формування позивачем податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Жодного разу податковий орган не звертався до позивача з вимогою про надання оригіналів документів або завірених копій документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за липень 2012 року з метою з"ясування обставин виникнення розбіжностей у деклараціях. Крім того, вказував на те, що повідомлення про розгляд Кременчуцькою ОДПІ заперечень до актів перевірки позивачем отримано 11 жовтня 2012 року, у той час, коли датою розгляду визначено 04.10.2012 року. Як на думку позивача, податковим органом його було умисно позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення за результатами розгляду заперечень на акти перевірок, чим порушено вимоги чинного податкового законодавства.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено від"ємне значення податку на додану вартість за липень 2012 року, є правомірними та скасуванню не підлягаю. Зазначив, що камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, від 17.09.2012 року, встановлено, що в декларації з ПДВ за липень 2012 року було задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 29 619 грн., при цьому сума податкового зобов"язання складала 28 835 грн. Підтвердження правомірності нарахування від"ємного значення здійснюється після отримання підтверджень правомірності нарахування податкового кредиту шляхом отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання. Таким чином, до надходження таких відповідей сума задекларованого позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2012 року в розмірі 784 грн. є непідтвердженою. Крім того наголошував на тому, що камеральною перевіркою від 07.09.2012 року встановлено, що податкова накладна №349 від 03.07.2012 року на суму ПДВ 13 196,17 грн., виписана контрагентом позивача, ТОВ " ЄВРОТЕХНІКА", не була зареєстрована у єдиному держаному реєстрі податкових накладних та в наданому реєстрі виданих податкових накладних, що в силу приписів ст. ст. 198, 201 Податкового Кодексу України, позбавляє права позивача формування податкового кредиту на її підставі. З огляду на викладене, як на думку відповідача, податковим органом правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі в розмірі 15 515,21 грн. та зменшено від'ємне значення ПДВ за липень 2012 року в розмірі 784 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІН АІР" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 17.03.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 56).

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 в порядку ст.76 Податкового Кодексу України 07.09.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "КЛІН АІР" за липень 2012 року , за результатами якої складено акт №69/Р/15-222/35868989 від 07.09.2012 року, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.201.6 ст.201, п.п.2,п.11, п.198.6 ст.198, Розділу ХХ Податкового Кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за липень 2012 року з податку на додану вартість в сумі 13 196,17 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0005671502/1566 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 412,17 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 103,04 грн.

Крім того, відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 в порядку ст.76 Податкового Кодексу України 07.09.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "КЛІН АІР" за липень 2012 року, у якому зафіксовано завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 784 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення податкове повідомлення - рішення №0005661502/200 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 784 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались позивачем в порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "КЛІН АІР" звернулося до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

Податкове повідомлення-рішення №0005661502/200 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 784 грн., було винесено відповідачем у зв"язку зі встановленими порушеннями ст. 200.4 Податкового кодексу України.

Згідно ст.200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Кременчуцькою ОДПІ за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "КЛІН АІР" за липень 2012 року від 19.08.2012 року №9050229977 встановлено, що позивачем задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 29 619 грн. , при цьому сума податкового зобов'язання складає 28 835 грн. За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що різниця між сумою грошового зобов'язання з ПДВ та податкового кредиту в розмірі 784 грн. є непідтвердженою.

Обґрунтовуючи правомірність зменшення позивачу від'ємного значення ПДВ в сумі 784 грн., податковий орган наголошував на тому, що підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення здійснюється після отримання підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту шляхом отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання.

З метою проведення зустрічних перевірок податковим органом було направлено відповідні запити, проте на даний час відповіді на них не надходили.

Відтак, оскільки зустрічні звірки не проведені, задекларована позивачем сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2012 року в розмірі 784 грн. не може вважатись підтвердженою.

Суд не може погодитись з позицією відповідача, Кременчуцької ОДПІ, оскільки жодною нормою податкового законодавства не передбачено залежності права платника на формування сум податкового кредиту від підтвердження чи непідтвердження своїх зустрічних податкових зобов"язань контрагентом, за рахунок операцій з яким сформовано відповідні суми податкового кредиту.

Однак, у той же час суд звертає увагу на те, що позивач (платник) несе обов"язок мати документальне підтвердження правомірності включення відповідних сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

На наявність такого обов"язку звернув увагу, надаючи роз"яснення адміністративним судам, Вищий адміністративний суду України у листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У даному разі платник податку надав суду у якості доказів правомірності відповідних господарських операцій видаткову та податкову накладну та банківську виписку. При цьому відсутні докази транспортування товару, фактичної передачі його під звіт відповідальним особам покупця, використання його покупцем у власній господарській діяльності. Окремі подані позивачем первинні фінансові та бухгалтерські документи суд не може вважати достатніми доказами здійснення ним операцій, які спричинили реальні зміни у структурі активів позивача та суб'єктів господарської діяльності -його контрагентів.

З наданих суду документів неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних. З наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати послуг, відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні достатні докази фактичного виконання робіт (послуг).

Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов'язане відповідне формування податкового кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що для задоволення позовних вимог про скасування прийнятого Кременчуцької ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні підстави.

Крім того, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування ТОВ "КЛІН АІР" грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 12 412,17 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 103,04 грн., з огляду на наступне.

Відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 в порядку ст.76 Податкового Кодексу України 07.09.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "КЛІН АІР" за липень 2012 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №69/Р/15-222/35868989 від 07.09.2012 року. У висновках акту зафіксовано порушення позивачем п.201.6 ст.201, п.198.6 ст.198, п.п.2,п.11 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2012 року з податку на додану вартість в сумі 13 196,17 грн.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.201.6.ст 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.2 п.11 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на вказану норму, податкові накладні понад 10 тисяч підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Кременчуцькою ОДПІ в ході камеральної перевірки було встановлено, що в декларації за липень 2012 року позивачем задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 28 835 грн. , згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 19.08.2012 року №9050229979, в рядку 2 реєстру відображена накладна №349 від 03.07.2012 року на суму ПДВ 13 196,17 грн., яка була виписана контрагентом позивача, ТОВ "ЄВРОТЕХНІКА" (ідентифікаційний номер 255233604621). Дана податкова накладна не була включена до ЄДРПН та до реєстру видаткових накладних.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем порушено вищевикладені приписи Податкового Кодексу України, а саме не зареєстровано податкову накладну, на суму понад 10 тисяч, що позбавляє права позивача формування податкового кредиту на її підставі у відповідному звітному періоді.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що при заповненні електронної копії реєстру за липень 2012 року ТОВ "КЛІН АІР" було допущено описку, а саме невірно перенесений номер та дата податкової накладної, тоді як в паперовому оригіналі реєстру виданих та отриманих податкових накладних номер та дата зазначеної податкової накладної вказані вірно. Постачальником товару, ТОВ "ЄВРОТЕХНІКА", своєчасно надана податкова накладна на суму 79 177 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 13 196,17), яка оформлена належним чином та зареєстрована останнім у реєстрі виданих накладних та в єдиному державному реєстрі податкових накладних з присвоєнням номеру 9040485053.

Як було зазначено представником відповідача, на момент проведення перевірки податковий орган не володів інформацією щодо допущення позивачем помилок при заповненні реєстру накладних, ТОВ "КЛІН АІР" уточнений реєстр не подавало, відповідні виправлення в поточних реєстрах виданих та отриманих податкових накладних не було проведено.

Правом уточнювати відомості про свої податкові зобов'язання позивач не скористався і доказів того, що він звертався до Кременчуцької ОДПІ про уточнення задекларованих податкових зобов"язань у порядку ст. 201.10 ПК України, не надав.

З огляду на викладене, незареєстрована позивачем податкова накладна №349 від 03.07.2012 року в ЄДРПН не може слугувати підставою для формування в цій частині податкового кредиту.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді надано документи на підтвердження реальності оподаткованих операцій, а саме надано видаткову накладну та виписки з банку щодо оплати купленого у ТОВ "ЄВРОТЕХНІКА" товару (кондиціонерів). Разом з тим, з наявних у справі матеріалів суд позбавлений можливості встановити реальність таких операцій, оскільки відсутні договори, на підставі яких товар був куплений, докази його транспортування, складського обліку та зберігання, відсутні докази використання купленого товару у власній господарській діяльності позивача.

Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно та на підставі закону винесено податкове повідомлення - рішення №0005671502/1566 від 09.10.2012 року, яким ТОВ "КЛІН АІР" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 412,17 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 3 103,04 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено відсутності порушень податкового зобов'язання зі свого боку, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков